Пускають в очі пил Веселі фейєрверки, Карбують твердо крок Зелені гімнастерки. В строю всі ноги – ліві, Хто правий, той за гратами. Жонглює на панцернику Матрос трьома гранатами. Кремезні юнаки Несуть портрет цікавий, На ньому їх керманич, Лукавий та ласкавий, І відчуває світ Його велику ласку: Про неї конвоїр Розказує всім казку. До бою йти за діло Спішать функціонери. Хто проти них, хто за, Міркують револьвери. Цілує робітник Досвідчену доярку, Зачах інтелігент Між ними у прошарку. Гуде велика черга: Дають усім цукерки! У чергу лізуть вдруге Зелені гімнастерки. Новий атракціон Для відданих полків! Кидаємо багнети У спини ворогів! Заходиться сурма, Слоном ревуть фанфари – На площу виїзджають Мільйономісні нари. На них – великий трон, А біля нього – плаха, В її брудних руках Людина, як комаха. Навколо всі юрбляться, Сокиру славлять вголос. В надії, що з голів, Не полетить їх волос. Ще довго святкували, Та все ж прийшов кінець Цих відчайдушних гасел Оманутих сердець. Розбіглися полки… Загасли феєрверки… Все вийшло навпаки… І несмачні цукерки…
Це правда, не буде свята доки "Людина, як комаха".
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")