Вікно соромиться ночі, І твоїх оголених пліч, Воно гасить світло, Заплющує очі, Гадає, що так Буде схоже на ніч. Вина солодкая пастка, Крадеться теплом до ніг, В кімнаті – тихая казка, На шафі – мовчання книг. Про всі таємниці неба Розкаже нам теплий сніг, Сумної мелодії чари У тиші готує Стінг. Тверда межа між світами – Тоненьке скло вітрин, По різні боки – місто, Та снів його ультрамарин...
крихка межа...хм...дуже гарно... можливо так краще...дякую))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
