Вікно соромиться ночі, І твоїх оголених пліч, Воно гасить світло, Заплющує очі, Гадає, що так Буде схоже на ніч. Вина солодкая пастка, Крадеться теплом до ніг, В кімнаті – тихая казка, На шафі – мовчання книг. Про всі таємниці неба Розкаже нам теплий сніг, Сумної мелодії чари У тиші готує Стінг. Тверда межа між світами – Тоненьке скло вітрин, По різні боки – місто, Та снів його ультрамарин...
крихка межа...хм...дуже гарно... можливо так краще...дякую))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
