Вікно соромиться ночі, І твоїх оголених пліч, Воно гасить світло, Заплющує очі, Гадає, що так Буде схоже на ніч. Вина солодкая пастка, Крадеться теплом до ніг, В кімнаті – тихая казка, На шафі – мовчання книг. Про всі таємниці неба Розкаже нам теплий сніг, Сумної мелодії чари У тиші готує Стінг. Тверда межа між світами – Тоненьке скло вітрин, По різні боки – місто, Та снів його ультрамарин...
крихка межа...хм...дуже гарно... можливо так краще...дякую))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
