Ти спиш Тарасе, а слова,
Які мережались сльозами
Та карбувалися рядками,
Запали в душу, проросли
І твоє слово понесли-
Через роки, через наруги,
Трісли кайдани, від напруги
Прорвалась воля, зацвіла
В новім пориві рай-земля,
Тебе пророка спом’янула.
Як вірний син свого народу
Ти гостре вістря у незгоду
Встромив і розпалив багаття,
Збудив рабів і дав зачаття,
Щоб Україна чула слово
Твоє могутнє і наново,
Прославився твій рід багатий,
На новій ниві, у новій хаті-
Воскресла воля на землі.
1
Моя велика подяка, пане Василю, за так гарно оформлений вірш. Вже розіслала запис на "ютюб" своїм знайомим та поставила на свою сторінку фейсбук-
