Інь і янь. Розіп'ята краса на вістрі голки Вже не злетить у височінь, І не зустріне світла сонця Та не пізнає Янь та Інь. Понівечені крила посіріють І фарби втратять блиск і чистоту Я знаю, як нелегко зрозуміти Невинність, що зустріла висоту... Та не минає марно зубожіння За ним приходить світло й тінь І ти напевне зрозумієш, Що є оте коротке Янь та Інь... 30.11.1998.
|