Я так люблю тебе, народе мій,
Пригніченого рабськими хрестами,
З тернистим шляхом, в гордості своїй,
Осяяного світлими думками.
Я так люблю, тебе, народе мій,
Із вбогим щастям, прагненням до волі,
За фундамент – вогонь добра в душі,
За віру в кращу України долю.
Я так люблю, тебе, народе мій,
Словянський роде, з жезлом й булавою!
Устань з колін у всій земній красі
І йди упевнено із вірою святою.
Я так люблю тебе, народе мій!
Сильніші бурі твої міць та сила.
Вже сонце зійшло, час для здійснення мрій,
Не сльозись, а розпрям свої крила.
Вже пора! Вже пора!
Революцію душ розпочати,
Щоб наша вкраїнська земля
Більш не звалась страждальная мати.