Я так люблю тебе, народе мій,
Пригніченого рабськими хрестами,
З тернистим шляхом, в гордості своїй,
Осяяного світлими думками.

Я так люблю, тебе, народе мій,
Із вбогим щастям, прагненням до волі,
За фундамент – вогонь добра в душі,
За віру в кращу України долю.

Я так люблю, тебе, народе мій,
Словянський роде, з жезлом й булавою!
Устань з колін у всій земній красі
І йди упевнено із вірою святою.

Я так люблю тебе, народе мій!
Сильніші бурі твої міць та сила.
Вже сонце зійшло, час для здійснення мрій,
Не сльозись, а розпрям свої крила.

Вже пора! Вже пора!
Революцію душ розпочати,
Щоб наша вкраїнська земля
Більш не звалась страждальная мати.

Додав: galina-fesyuk (12.11.2011)

Розміщено на сторінці: Фесюк Галина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2129 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 InhearT • 01:38, 12.11.2011 [Лінк на твір] гарно..)) 5.0.)) 0Спам 2 Beatus • 06:08, 12.11.2011 [Лінк на твір] Багато славних думок... Шліфуйте... Якщо є жезл і булава, то чого стояти на колінах?.. Головне - це небайдужість до власної долі, зміна менталітету... 0Спам 3 Asedo1949 • 20:16, 12.11.2011 [Лінк на твір] Хоч вірш і не досконалий, і може дехто скаже, що багато пафосу, а мені вірш сродобався. 0Спам 4 galina-fesyuk • 00:54, 16.11.2011 [Лінк на твір] Я намагаюся прислухатись до Ваших думок, але не зараз, тому що зміст мого вірша такий: українець мав жезл і булаву, він її не втримав, українець і нині її має в душі, але може і цей дар загубити, тому я заликаю встати з колін такого українця - із жезлом і булавою..І саме тому міняти не буду слів, тому що наш народ нині таки стоїть на колінах перед москалями..

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі