за УКРАЇНУ , треба боротися кожен день !

Жити треба кожну мить так , ніби завтра вже тебе не буде. В нас дуже гіркий час , час біди , нужди , час війни , війни – як зовнішньої агресії ворогів , так і війни в кожній людині що ведеться відразу після народження людини . Жити так щоб сміливо сказали - це живе Людина , не якісь пострах на людей , у вигляді якогось путінського облизня , чи у вигляді підкаблучника своєї величі  - яника . Жити так щоб не бути зарозумілим , а бути щоденно героєм . Дарма кажуть що сьогодні війна і треба воювати із зброєю в руках , а завтра все буде добре . Це неправда , війна – це і слово як меч , це думка як куля , це мрія як майбутнє , це все за що треба щоденно боротись . Сьогодні можна залишились в меншості , бо на фронті може і повбивають багатьох найкращих . Але ніхто не знає , що за три роки правління підкаблучника Москви , на Донбасі вбивали тисячі , підпільно , тихо , бо вони виступили проти царя Сходу України , бо вони хотіли хліба , хотіли працювати чесно і отримувати гроші , що вони просто хотіли бути людьми . Ще колись історики будуть шукати і знайдуть тих невідомих героїв , без могил ( бо ховали їх як і сепаратистів у могилах десь в лісосмугах , чи в полі) , хіба вони не герої (тобто не сепаратисти , а ті що завжди борються за правду) . А скільки людей не на фронті , але також воюють , не тільки ті що з вилами виходять проти ворогів , а ті що на кожному місці борються з корупцією , що є набагато гіршою гієною огненною ніж Путін і всі нечесні правителі , хто порубає цю зміюку – КОРУПЦІЮ .


                      ГРИГОР АКОПЯН


                   ПРИСЯГА ВІТЧИЗНІ


Вітчизно сонячна моя ,

Клянусь тобі я нервом кожним ,

Що в грізних завтрашніх боях

Відважним буду й переможним .

Я битимуся , щоб повік

Твої поля стозільно квітли

І щастя пісні , як потік ,

В твоїх співцях звучало світло.

Я кинусь в полум’я атак ,

Щоб ти довічно променіла,

Красою міст , мов красен мак ,

Здіймалась в небо повесніле .

Якщо ж я в битві упаду ,

То оживу в твоїм диханні ,

В твоє величчя увійду ,

Країно рідна , нездоланна.

1940.
Єгвард
Переклав Віктор Кочевський

До боротьби треба вставати кожен день , з власною лінивістю , з легковажністю , з марнотратством , життя – це боротьба , і може часом війна , війна за правду , війна за честь , - і найчастіша це війна словом любові , бо якщо любов – не воює , то злоба панує !01.09.2014 8:31:53