Палає ліс і небо, і вода
Палає все а також ти і я
Палає тіло, серце і душа
Згорить усе до тла і без кінця
Залишиться лиш тінь твоїх думок
Чому закрите було серце на замок
Коли дарив кохання він мені
А я відмовила сказала нагло НІ
Нема його – він покінчив з життям
Відправився, далеко в забуття
А я кохала лиш його одного
Але чомусь в пориві почуттів
Я замість ТАК сказала просто НІ
І не прощу цього я вже собі
Чекай мене коханий, я до тебе йду
Знайду тебе і більш не відпущу
І не страшні ці леза вже мені
Один лиш помах І я уже в пітьмі
|