Чекаю я,що прийде осінь І не залишить літа слід. А це рожеве листя, Воно сховає мій душевний лід. Вже байдуже чи прийде літо І окутає теплом, Бо немає радості За моїм вікном. У кайдани закували, Мури високі збудували, Так за гріх люди покарали! Тепер я - пташка, Що не літає, А була звір, Який убиває. Як покаятись? Навіть і не знаю... Прощення від вас Я не чекаю!
|