Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Нд, 22.12.2024, 16:03
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [806]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [216]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [30]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [101]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

Нові вірші Галини Куті - Італія

Галина Кута народилася 5 березня 1968 р. у місті Комарно Львівської області. Закінчила економічний факультет Ужгородського університету. Зараз живе й працює в Італії (Джіффоні, округа Неаполь - Салерно).

Галина Кута, поетеса з Італії

Ось її твори, які мені найбільше сподобались

За вікном пролітають держави,
я ж шепочу молитви слова.
У дорозі отій емігрантській
посивіла моя голова.
Моє серце колотиться в грудях.
до рідні мов на крилах лечу
і свою нерозтрачену ласку
своїм дітям несу, мов свічу.
А тим часом у рідній оселі
вже стомились чеканням батьки,
котрий день поглядають у вікна
на закурений шлях з-під руки.
Моя світла, свята Україно!
Я вдихаю повітря твоє,
чорним жалем майбутня розлука
в моє серце, як молотом, б'є.
За плечима лишилась Італія,
і мене зустрічає здаля
моя щедра і рідна земля українська,
на якій народилася я.

ВІТЕР З УКРАЇНИ

Сьогодні знову вітер з України,
і я ловлю хмаринки білий слід.
Вона мені приносить на чужину
землі моєї лагідний привіт.
Сьогодні знову туга душу крає,
і серце знову мліє і болить.
Як ти живеш, земле моя святая?
Я хочу знати кожну твою мить.
Сьогодні знову вітер з України,
Сьогодні знову згадками живу.
Старої хати очі густо-сині
тривожать душу в сні і наяву.
Сьогодні знову плачу, як маленька,
сьогодні знов найтяжча із ночей.
Чому ж ти, мов зозуля, рідна ненько,
порозкидала скрізь своїх дітей?
Сьогодні знову вітер з України
стривожив мій гіркий в чужині час.
Лети назад, скажи на батьківщині,
нехай там хтось помолиться за нас!
Молитва, може, долетить до Бога,
і він зішле пресвітлу благодать.
Затихне в серці біль тяжкий, тривога...
Лети, мій друже, буду я чекать!

Опубліковано: virchi



Коментарів: 0


Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 


     
  Хостинг від uCoz