До альманаху ввійшли найкращі твори практично всіх молодих учасників літературного об'єднання "Крем'янець" (Ізюмський район, Харківська область). Доробки юних поетів, більшість із яких є школярами, вражають свіжістю, непідробністю почуттів та переживань.
Зібраний зусиллями упорядників матеріал являє собою невеличкі добірки кращих поетичних творів молодих літераторів. Твори ці різних стилів та різної якості, але частина авторів уже має свою індивідуальну манеру та творчі - хай поки що скромні - досягнення. Відзнаки та найважливіші публікації учасників літоб'єднання вказані на їхніх сторінках.
Хотілось би, щоб ця невелика книжечка стала для авторів перепусткою в доросле життя і принесла успіх у майбутньому. А назва нехай нагадує їм, що всі вони - принаймні як поети - виросли під опікою славетної Ізюмської гори...
(На обкладинці ви бачите фото історичного місця Ізюмщини - вид гори Крем'янець)
Збірка поезії коштіє лише 7 грн. (+1-1,5 грн - доставка). Тож замовляйте через автора цього сайту (пишіть на електронну адресу ти то на "ПРИВАТНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ" користовачу з логіном "virchi".
Прикро зазначити, як ставиться до культури, до поетичного слова влада Харківщини. Вони придбали всього лише 6 примірників цієї збірки (це ж при ціні 7 гривень)!!! Могли б не заправити службове авто один раз, а за ці кошти пройтись пішки з дому до місця роботи.
А якще слова щодо підтримки культурного розвитку нашої країни, а якще підтримка творчості дітей? Шкода. Хоч я не проживаю на Харківщині, та мені соромно за владу, яка продовжує приділяти увагу до галузі культури за остаточним принципом.
ЗАМОВЛЯЙТЕ, НЕ ПОШКОДУЄТЕ! (більшість творів є на нашому головному сайті - дивіться "ПОЕТИ ХАРКІВЩИНИ". Та у збіці твори відкореговані, представлені у найкращому вигляді)
ПЕРЕДМОВА до АЛЬМАНАХУ:
Передусім - трохи про місця, де виросли автори книги, якути, читачу, тримаєш у руках... Ізюм - друге за величиною й одне з найстарших міст Харківської області. Розташований на обох берегах річки Сіверський Дінець, на відстані 127 км від обласного центра. Через Ізюм проходить автомагістраль Ростов-на-Дону - Харків, а також залізнична лінія, що з'єднує Харків з важливими промисловими районами Донбасу. Південно-східні околиці Ізюмщини межують із Донецькою областю, а деякі населені пункти Донеччини (Краматорськ, Слов'янськ, Красноторка, Малотаранівка) до 1917 р. належали до ізюмського повіту Харківської губернії. Гора Крем'янець - найвище місце Харківщини (218 м над рівнем моря). Вона є геологічним пам'ятником природи, а ще з вершини відкривається огляд на десятки кілометрів: видно фортецю «Сім вітрів», навколишні села з банями церков і навіть далекий Святогірськ із його монастирями, куди тягнеться блакитна стрічка Дінця. Першу згадку про військову сторожу «Ізюмська сакма» ми знаходимо в письмових джерелах за 1571 рік, а датою офіційного заснування міста вважається 1681 рік. На золотому полі герба Ізюма три виноградні грона, які натякають на саме іменування міста, ніби з них воно й народилося. В Ізюмському районі збереглися знамениті пам'ятки архітектури. Свято-Преображенський собору центрі міста Ізюма - найстаріша кам'яна споруда у Харківській області (рік побудування 1682). У селі Іванчуківка Ізюмського району розташована церква Іоанна Предтечі, зведена 1776 р. Місто має славну історію, пов'язану з періодами великих національно-визвольних воєн. У березні 1111 року на околицях сучасного Ізюма київські дружини великого князя Володимира Мономаха в кривавій битві вщент розгромили полчища половців. У 12 ст. Ізюм постраждав від нападів кочівників. У 1185 р. тут стояв табором князь Ігор. «Ізюмський перелаз» - зручний брід через Сіверський Донець до підніжжя гори, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім» - шедеврі давньоруської літератури. Знаменита битва на Каялі-річці проходила в околицях Ізюма, ізюмська сакма (лінія кордону між русичами й монголо-татарами, з тюркського «сокмак» - «вулиця; велика проїзна дорога, тракт; шлях») проходила з півночі на південь уздовж правого берега річки Оскіл. В 17 ст. у місті споруджено Ізюмську фортецю, зруйновану в 1680 р. й знову відбудовану в 1681 р. Ізюмський козацький полк, створений 1685 р., брав участь у боях російсько-турецької війни, штурмував Очаків, Бендери, Ізмаїл, бився за Бородіно, входив переможцем до столиці Франції. В роки Великої Вітчизняної війни більш ніж 12 тисяч Ізюмчан боролися на фронтах, майже шість із половиною тисяч загинуло, захищаючи Батьківщину. Сотні командирів і бійців були визнані почесними нагородами Батьківщини. За особливу мужність й відвагу тринадцятьом ізюмчанам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Льотчик-штурмовик А. К. Недбайло одержав це звання двічі. Літературно-мистецька історія Ізюма теж багата на визначні факти. 1854 року в ізюмі народився Сергій Іванович Васильківський - великий живописець, автор відомих картин «Весна на Україні», «Улітку», «Кам'яна балка», «На Дінці». В Ізюмі жив український поет-романтик М. Н. Петренко (на його вірші написані пісні «Дивлюсь я на небо...», «Вечір», «Вечірній дзвін» та ін.). Ізюм відомий також своєю в'язницею, в якій у 1886-88 рр. відбував покарання Павло Грабовський. Сучасна епоха в місті й районі теж позначилася літературними досягненнями. Так, уже кілька десятиліть в Ізюмі існує літературне об'єднання «Крем'янець», до якого входять поети різного віку з самого Ізюма й поблизьких сіл. Літоб'єднання «Крем'янець» було засноване наприкінці 50-х років. Тоді у нього входило близько 15 чоловік. Для літературних зустрічей послужило приміщення редакції «Радянське життя» (нині «Обрії Ізюмщини»). Завдяки «Крем'янцю» стали знаменитими літераторами Йосиф Лютий, Олександр Саєнко (відомий поет і прозаїк, дитячий письменник), Тамара Яншина, Олександр Ольшанський (нині проживає в Росії).. З другої половини 90-х років, коли відійшли від справ Олександр Саєнко та Йосиф Лютий, літоб'єднанню відчутно забракло фахової толерантної критики. На жаль, у деяких літераторів досі існує практика - замість підтримати початківця й від душі йому щось порадити – образити того неувагою й невірою в його здібності. Саме через це після низки «професійних» «обробок» з літоб'єднання стали йти люди: Юрій Татаринов, Володимир Василенко, Артем Закривидорога та ін. В кінці 2003 року «Крем'янець» почав відроджуватись. З'явилися молоді таланти слова. До літоб'єднання долучився поетичний гурток Ізюмської ЗОШ № 5 під керівництвом Лариси Володимирівни Мастепанової, Завдяки літературним конкурсам виринули імена сільських творчих дітей, яким було теж запропоновано відвідати засідання. Пошук талантів не припиняється досі. Деякі ентузіасти з владних кіл звернули увагу на перспективне угруповання й надавали посильну підтримку. Зі зміною державного правління почалася хвиля культурного відродження. Так, на початку жовтня 2005 р. відбулася зустріч з харківськими поетами, членами СПУ Миколою Возіяновим та Леонідом Логвиненком. Вони відвідали 7 шкіл міста Ізюма. На жаль, пан Логвиненко на другий день від'їхав робити репортаж з сільських полів, а Микола Кирилович під час поїздки по селах відвідав Довгеньке, Кам'янку, Капитолівку. але частина Задніпровська, яка готується до вступу в університет. Хтозна, як складуться майбутні життєписи юних учасників «Крем'янця»? У всякому разі хотілось би, щоб ця невелика книжечка стала їм перепусткою в доросле життя І принесла успіх у майбутньому. А назва її хай нагадує їм, що всі вони - принаймні як поети - виросли під опікою літературного об'єднання, яке перейняло назву від славетної ізюмської гори... Володимир ВАКУЛЕНКО-К., Ірина НОВІЦЬКА
Де колись свистіли стріли, Де колись орда летіла, Дике поле на привіллі Сиві полини хилило.
Ніби хмари в чистім полі Крейдяні тримають боки. То Крем'янець на роздоллі Гордовитий та високий.
