Розділи новин |
Новини та статті - культура
[347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
|
Новини та статті: суспільство, політика
[806]
Не пов'язане з л-рою та поезією
|
Усе навколо нашого поетичного сайту
[127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
|
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції
[215]
|
Вірую...
[17]
На релігійну тематику
|
Постаті
[27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
|
Зі святом!
[154]
Вітаємо зі святами
|
Історія, етнографія
[29]
Статті на історичну тематику
|
Куточок читача, глядача і слухача
[28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
|
Куточок споживача
[97]
Корисні поради, рекомендації
|
|
|
Святкує свій День народження поет з Черкащини Тичко Олексій Миколайович |
09:17 |
|
|
Сьогодні відзначає свій День народження Тичко Олексій. Його поетична сторінка була опублікована у квітні 2006 року. Одні з найкращих творів: ЧЕРВОНА КАЛИНА Кружляють сніжинки у тиші, лягають в протоптаний слід. Надівши чадру вже на криші, сніги уповільнюють хід. Пейзаж весь пустельний і сніжний, настирно іду по слідах. Покров на землі такий ніжний, доріжку залишить і птах. Під гіркою кущик калини, для очей – подарунок зими. Топтались до неї стежини, не черствою душою людьми. Не торкнуся до тебе губами, не відчую твій кислий я смак. Ти прикрилась густими снігами, А з під нього червона, як мак. Милуватись я буду тобою, Ти калина червона – і сніг. Ту зимову красу я з собою, Пронесу через безліч доріг. 21.12.05. | ВИСОКІ ХРЕСТИ По всій Україні, а може і далі, на в”їздах у села високі хрести. Стоять одиноко на варті печалі, і розміром схожі бо кровні брати. Хрести дерев:яні, скорботі їх вірю, по них ще стікає живиця сльоза. Це сльози по бранцях снігів і Сибіру, кому не поставила знак Колима. Рахуй на мільйони, від рук що померли, а в душах карбує навіщо, дарма. Бетон обелісків, граніт що для стелли не вмістить всіх прізвищ і їх імена. 21.09.2006 | ПРИЇЗД ДРУГА Хай пробачають нам усе наші дружини, за ніч розмови мовчазних чоловіків, за смак вина що має колір горобини, що до світанку не стихав з платівок спів. Давно не чув я голос друга його тембри, Європа й Азія як різні полюси, і ти казав що не ростуть там наші верби, не має чистої прозорої роси. А наших душ сентиментальні ніжні струни, на хвилях пам яті несуть у далечінь, і від тих згадок дій не дружньої фортуни, на свої лиця опускаємо ми тінь. Про ті вершини які ми не подолали, і хід невдач та ще й без видимих причин, що не обтяжують перлини і корали, багатство наше, що у сімях дочка й син. Про твої рани що на тілі після бою, про ті рубці що на душі, про весь Афган, причин не має щось ховати нам з тобою, згадали все і заглянули на Майдан. І ми вже інші ніби виправив осанку, розпрямив плечі і відчувши прилив сил, зняла тягар ця довга сповідь аж до ранку, і повернула в ті роки що вже згубив. 25.10.06 | Усіх гараздів Вам, пане Олексію! Гарні вірші пишете! З Днем народження Вас. Здоров*я, та нових творчих успіхів!
|
Опубліковано:
virchi
|
|
Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на
сторінці
"НАШ
ТОП ++"
|
|
|
|