Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Сб, 23.11.2024, 03:54
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [806]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [215]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [97]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

Святкує свій День народження поет з Черкащини Тичко Олексій Миколайович

Сьогодні відзначає свій День народження Тичко Олексій.

Його поетична сторінка була опублікована у квітні 2006 року.

Одні з найкращих творів:







ЧЕРВОНА КАЛИНА



Кружляють сніжинки у тиші,

лягають в протоптаний слід.

Надівши чадру вже на криші,

сніги уповільнюють хід.



Пейзаж весь пустельний і сніжний,

настирно іду по слідах.

Покров на землі такий ніжний,

доріжку залишить і птах.



Під гіркою кущик калини,

для очей – подарунок зими.

Топтались до неї стежини,

не черствою душою людьми.



Не торкнуся до тебе губами,

не відчую твій кислий я смак.

Ти прикрилась густими снігами,

А з під нього червона, як мак.



Милуватись я буду тобою,

Ти калина червона – і сніг.

Ту зимову красу я з собою,

Пронесу через безліч доріг.

21.12.05.
ВИСОКІ ХРЕСТИ



По всій Україні, а може і далі,

на в”їздах у села високі хрести.

Стоять одиноко на варті печалі,

і розміром схожі бо кровні брати.



Хрести дерев:яні, скорботі їх вірю,

по них ще стікає живиця сльоза.

Це сльози по бранцях снігів і Сибіру,

кому не поставила знак Колима.



Рахуй на мільйони, від рук що померли,

а в душах карбує навіщо, дарма.

Бетон обелісків, граніт що для стелли

не вмістить всіх прізвищ і їх імена.

21.09.2006
ПРИЇЗД ДРУГА



Хай пробачають нам усе наші дружини,

за ніч розмови мовчазних чоловіків,

за смак вина що має колір горобини,

що до світанку не стихав з платівок спів.

Давно не чув я голос друга його тембри,

Європа й Азія як різні полюси,

і ти казав що не ростуть там наші верби,

не має чистої прозорої роси.

А наших душ сентиментальні ніжні струни,

на хвилях пам яті несуть у далечінь,

і від тих згадок дій не дружньої фортуни,

на свої лиця опускаємо ми тінь.

Про ті вершини які ми не подолали,

і хід невдач та ще й без видимих причин,

що не обтяжують перлини і корали,

багатство наше, що у сімях дочка й син.

Про твої рани що на тілі після бою,

про ті рубці що на душі, про весь Афган,

причин не має щось ховати нам з тобою,

згадали все і заглянули на Майдан.



І ми вже інші ніби виправив осанку,

розпрямив плечі і відчувши прилив сил,

зняла тягар ця довга сповідь аж до ранку,

і повернула в ті роки що вже згубив.

25.10.06

Усіх гараздів Вам, пане Олексію! Гарні вірші пишете! З Днем народження Вас. Здоров*я, та нових творчих успіхів!

Опубліковано: virchi



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz