Ішов гарячий липень в сорок третім І запахами повнились сади. Стояла рота у селі проклятім, У Господом забутому селі. Хати стояли з дірками у стріхах, А в середині спали молодці. Вони, забувши про земні утіхи, В війні тонули, наче мухи в мулоці. Давно забули смак вина п'янкого Вже другий місяць черстві сухарі Й вода проста і більш нічого, А ща листи, ці ненадіслані листи. До матері, сестрі,коханій, Чи просто сповідь на старім листку. Написані і там же ж і порвані І лиш у снах забудуть про війну. У тих листах, немов душі уривки, І розповіді ,як самим соб, І серця болісні беззвучні крики, І сльози,що пролиті у журбі. ''Моя матусю, я так жити хочу, А тиша навкруги така страшна. Я згадую твої зелені очі, І постає хлібина запашна. МИ тут вже довго, ворогів нема, Лише по ночах чути десь далеко: Зірветься бомба, потім ще одна, А рано-вранці знов летять лелеки. Вони летять невідомо куди, Аби подалі від цього села, Я хочу з ними, хочу теж туди, А як без мене ти живеш сама..?'' ''Мій любий друже, ти іще в Полтаві? Невже іще лікують там тебе? Я пам'ятаю той потужний вибух справа І твоє скривавлене лице. А ти видужуй, мій старенький друже, Але уже не йди сюди. Тут справи в мемне йдуть не дуже І час пливе, як у воді...'' ''Дорога моя кохана, Я сумую дужче, ніж завжди. Вже загоїлася рана, Скоро буду, головне- ти жди. Все нормально, та чомусь тривожно І хоча далеко вороги, Покидати це село не можна, Неспокійно якось навкруги...'' У зеленому розповні липня, Коли у жилах кипить кров, А у повітрі спека літня, Розпочалося усе знов. Все було спокійно, та котроїсь ночі, Знов почулись голоси війни, Мертву тишу розірвало в клоччя- Це востаннє прокидалися вони. І кричали поруч кулемети, Все крутилось в дикій метушні. Що тут сталось у цій роті третій, Словом вам не передать мені. Все летіло, рвалося, метало, Мертвим криком повнилась душа, І повітря навіть було мало, Навіть важко стало закричать. Так раптово все це почалося, І закінчилося швидко так... Золотіє восени колосся, Серед нього червоніє мак. Полягли усі, кожен до одного, Полягли з усмішкою усі, З журавлями піднялись до Бога Над селом під назвою Чортків.
