Сьогодні у Києві презентують «Аудіоантологію української поезії»
17:15
4 квітня в Музеї Тараса Шевченка Олександр Биструшкін представить унікальну колекцію — «Аудіоантологія української поезії».
Цей запис складається з дев’яти дисків (10 годин), коли слухач може заринутись у ціле море високого поетичного слова: від Шевченка і Франка до Олійника та Римарука, повідомляє газета День, яка є інформаційним спонсором «Аудіоантології».
До цього аудіовидання увійшли твори 13 поетів: класиків, шістдесятників і наших сучасників. За словами режисера і виконавця, народного артиста України Олександра Биструшкіна, записи він робив впродовж кількох років.
Так, вірші шістдесятників — Василя Симоненка, Леоніда Кисельова, Миколи Вінграновського, Івана Драча і Бориса Олійника — йдуть подвійним диском, а твори наших сучасників — Римарука і Герасим’юка стали п’ятим аудіоальбом у творчому доробку Олександра Павловича.
До «Антології» також увійшли поезії Олександра Олеся та Володимира Сосюри.
«Я мріяв додати до аудіоантології твори Євгена Плужника та Ліни Костенко, але це ще попереду, бо скарбниця української поезії така велика, що навіть дев’ять дисків замало, — каже Биструшкін.— Я використовую в аудіоантології великий музичний матеріал — твори Лятошинського, Сильвестрова, Губи, Івасюка, Нестерова, Скорика, Чембержі, Станковича, народні українські пісні та інші. Ми разом працювали з Олегом Ступкою, й те, як він добирає музику, — фантастично! Його називають «володар звуку», й на сьогодні це один із кращих звукорежисерів нашої країни. Так, вірші Олександра Олеся чудово лягли на музику Євгена Станковича, а поезії Володимира Сосюри я почув під супровід мелодій Мирослава Скорика. Я дякую диригентові Володимиру Сіренку та музикантам Національного симфонічного оркестру України за унікальні записи, зроблені їхнім колективом. Мені цікаво було поєднувати композитора й поета, бо справжня поезія надзвичайно мелодійна, вона схожа по ритмах із фібрами людської душі. Наприклад, «Бермудський трикутник» Ігоря Римарука і «Мертві в музиці» Василя Герасим’юка лягли на «Опромінені звуки» Олександра Нестерова (музикант-мультиінструменталіст, імпровізатор, представник українського джазового авангарду, який, на жаль, помер 2005-го)».
Вступ до аудіозбірок робили такі особистості, як поет Борис Олійник, — до записів Івана Франка; академік Микола Жулинський — до Тараса Шевченка; літературознавець Сергій Кальченко — до шістдесятників; поет Іван Драч — до Павла Тичини; літературознавець Дмитро Стус — до «Листів»; поет Павло Вольвач — до Олександра Олеся; письменник, культуролог і поет Юрій Андрухович — до Володимира Сосюри.
4 квітня в Музеї Тараса Шевченка Олександр Биструшкін представить унікальну колекцію — «Аудіоантологія української поезії».