Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Ср, 01.05.2024, 23:48
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [345]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [798]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [212]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [153]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [28]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [22]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [79]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ТЕАТР.


Выходят на сцену актеры
И каждому розданы роли.
До них их играли уж тысячу раз,
Но нужно начать все сначала.
На суд беспристрастного зала
Прочесть эту роль
Как в единственный раз.
Как будто не будет
Ни завтра,
Ни шума ночного трамвая.
Упасть после роли,
Куда-то упасть.
И пусть говорят, что не надо,
Так рваться на сцене не надо.
Но словно в последний
Решительный раз
Пою и читаю сонаты,
Целую и плачу с досады.
И верьте мне только,
Как верится мне,
Что сможем дыханьем напротив
Приблизить кого-то из плоти,
Что в первый, а может
И в тысячный раз
Так ровно идет к эшафоту
И смотрит с любовью,
И смотрит, и смотрит с любовью
На зрительский зал.

Но скоро свершится распятье,
Но только не плачьте,
Не плачьте.
Свершиться распятье
Уж в тысячный раз.

Но нужно начать все сначала,
Чтоб сердце опять застучало.
Но только ты глаз от него не своди.
Опять он идет к эшафоту
И шепчет губами и что-то,
И что-то опять он тебе говорит.

Когда ты устанешь от мира,
Он вырвет из пальцев сапфиры
И раны залечит твои и мои.

И сможешь начать все сначала,
И выйдешь на сцену из зала,
И в первый, а может в единственный раз
Ты спутаешь главные роли
И скажешь ты миру: «Доколе
Мы будем его распинать каждый раз?»

Но кто-то идет к эшафоту,
И ты уступаешь дорогу...

Світлана  Копилова.
 
Розділ новин: Зі святом! | Опубліковано: kopylovasvitlana



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz