Галина Олександрівна Левицька (* 19 квітня 1961, Прилуки, Чернігівська область) — українська дитяча письменниця, поетка.
Живу ІСУСОМ
«Ти живи, як живуть усі люди… Що тобі, як було і що буде? Що тобі до чужої долі? Вже ніхто не вернеться з неволі! Що тобі?! Тож чужинці – не діти, Хай несуть це огидне ярмо: “Будем їсти сьогодні і пити, Адже завтра однак помремо.” Плач, страждай і молися тихенько... В тебе буде усе, що треба…»
НІ!!! Я хочу дихати небом! Мати в серці любов і надію! Я Ісусом наповню легені І кричатиму, як породілля!!! Закричу, щоб здригнулися гори, Місяць зблід і злякалося горе! Закричу, щоб попадали зорі, Щоб проснулись поля неозорі І надвечір засіялись світлом, Щоб з неволі вернулися діти!!!
МІЙ ГОСПОДЬ! Я дивлюся на Тебе! Замість мене Ти вмер на хресті… Хочу вмерти назавжди для себе Й бути вічно живою в Христі! Я Тобою, Ісус, прагну жити, Я очиститись хочу, прозріти! В цьому світі зради й насилля Бути світлом Твоїм і сіллю!
Я сьогодні в проломі стану, Навкруг міста мури збудую… Я – Твоя наречена, жадана! Голос Бога і в темряві чую! Я піду у підвали, темниці І до в’язнів любов’ю торкнуся… “Той, хто прагне, іди до криниці І напийся із рук Ісуса!!!” 5-6 серпня 2007 р.
