Боєчко Марія (*15 травня 1953, Мишин) — українська письменниця, поетеса, авторка пісень, журналіст, видавець. 21 жовтня 2007 року у місті Києві Міжнародним благодійним фондом Святої Марії у приміщенні Українського дому присвоєно почесний титул «Українська Мадонна».
Богдан Михайлович Вандяк (* 15 травня 1959, Заліщики Бучацького району Тернопільської области — український художник, поет.
Володисла́в Іва́нович Грабан (*15 травня 1955, Костомлати) — поет. Член Національної спілки письменників України.
Петро́ Омеля́нович Гринчи́шин (*15 травня 1956, с. Саранчуки Бережанського району Тернопільської області) — український поет, режисер, актор, сценарист, діяч культури. Член Національної спілки письменників України (1997). 1995 визнаний у Канаді «Українцем тижня». Псевдонім – П.Січ.
Петро Лодій (*4 (15) травня 1764 — †10 (22) червня 1829) — український філософ, письменник, поет, правник, педагог.
Ю́рій Іва́нович Стадниче́нко — (15 травня 1929, Харків — 28 серпня 2009, Харків) — український поет, перекладач, публіцист.
Рауль Шалвович Чілачава (груз. რაულ ჩილაჩავა, * 15 травня 1948) — український дипломат, поет, перекладач, літературознавець. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Доктор філологічних наук, професор.
Ігор Львович Шанковський (* 15 травня 1931) — український літературознавець, поет і перекладач родом зі Стрия (Галичина), син Лева Шанковського. Псевдонім Ігор Скляний.
Вірш пісня
Велике місто
Музика:
Вірші: Ігор Шанковський
Сиплеться за вітром листя
І хандра, і суєта.
Я живу в великім місті,
Де панує самота.
З порту ген на гриви моря
Плинуть жовті ліхтарі,
А з прогулки в барки горя
Не пускають з якорів.
Тільки місяць зорі носить
Понад містом до світань,
Як мої гарячі сльози
З давніх-давніх прощавань.
Я живу в великім місті,
Де панує самота!..
Яцура Ірина (*15 травня 1946, Надвірна — †13 березня 2004) — українська письменниця, поетеса, прозаїк, авторка пісень, педагог, громадський діяч. Лауреат районної премії ім. Надії Попович (2002) та обласної премії ім. Марійки Підгірянки (2003) у галузі літератури.
Уривки творів
У кожного своя Голгофа, І хрест свій, і свої Пилати, Бо доля вже римує строфи Твого життя ще в час зачаття. Як будеш хрест свій на Голгофу Нести крізь нетрі по камінню, То прочитай Ісуса строфи – В них таїна твого спасіння.
-=-------------------------------------------
Келійна тиша. Зорі, наче свічі При сповіді останній, мерехтять. «Лиш життєлюб народжується двічі, Не в силі Мойра нитку обірвать», – Шептали клени за вікном зимовим. І біль, зневіра відступали знов, І десь травневий сад всміхався знову, І кликав в буйноцвіт мою любов, Вливав нектар цілющий в спраглу душу, Сонети там Шекспір мені читав. … Я буду жити! Буду! Жити мушу, Бо в цьому світі в мене стільки справ!
