Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Вт, 05.11.2024, 16:57
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [805]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [213]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [94]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

СЕРІЯ - ПОЕТИ .

Петро́ Па́влович Ребро́ (* 19 травня 1932, c. Білоцерківка — 22 березня 2014) — український поет, журналіст, гуморист і сатирик, громадський і культурний діяч.

Один з творів

ПАМ'ЯТНИК

Вождь /пам'ятник/ свій 
гудив п'єдестал:
- Я вже не радий, що на тебе
став!
Стирчу, як баба скіфська при
дорозі,
А Бога взять за бороду не в
змозі,
Бо ти крихкий
(Не з бронзи, не з заліза)
Та ще й низький -
На тебе й жаба злізе!
-----
То, може, й справді винні
п'єдестали
В тім, що вожді маленькі
дуже стали?

-=-----------------------------------------------------------------------

Са́рма-Соколо́вський Мико́ла Олекса́ндрович ( • 19 травня 1910, с. Хороше (Петропавлівський район) Павлоградського повіту Катеринославської губернії (тепер Петропавлівський район, Дніпропетровська область) — † 9 серпня 2001, Новомосковськ, Дніпропетровська область) — бандурист, поет, художник, священик.

Із творчості

СМЕРК

Поволі день минув
до цяточки осоння
Увечері я вкрився з головою
як віком чорної труни
Однак думки усі
зо мною
Вони мого безсоння
барвні сни
в яких квітують чорні рожі
що проросли крізь ґрати

Я теж трохи Ольжич
лише не встигли
р о з с т р і л я т и

7.11.1998
Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz