Демиденко Андрій Петрович — український поет-пісняр, Народний артист України. Автор сотень поезій, редактор-упорядник белетристичної спадщини Михайла Грушевського, заслужений діяч мистецтв України, академік, професор, лауреат міжнародних премій.
Уривок творчості
Висиха душі криниця,
І життя як не було,
Якщо раз чи два на місяць
Не поїду на село.
Як побачу рідну хату,
Завеснію, наче цвіт.
Здрастуй, мамо! Здрастуй,
тату,
І мого дитинства світ.
Зари́цький Петро́ Анато́лійович (*12 червня 1957, с. Сокілець, Козятинський район, Вінницька область — український поет і прозаїк. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (2004).
Уривок з поеми
1.
Та матір, що з’їла дитину,
Зозулею стала навік:
Веде за селом безупинно
Печалі самотньої лік.
Господь покарав її гірко
На довгім безтямнім віку -
Ширяє із гілки на гілку
Й роняє зрадливе: "Ку-ку..."
Куди б їй іще полетіти,
Не знає пташина й сама.
В земельці загроблені діти -
Її там синочка нема.
В’їдається кісткою в горло
Й терзає - нема каяття,
Пекельного відчаю горе -
Конаюче бідне дитя.
Їх троє пішло вже із хати,
І цьому лишилось з півдня.
Щоб інших дітей врятувати -
Синочка поклала в баняк.
Собі не могла дати ради,
І що їй сказати на те:
Прийшли посланці із сільради -
Вона годувала дітей.
- Дурепо, ти що наробила?..
Сльозу обронивши гірку,
Промовила жінка крізь силу:
"Ку-ку..."
Карпенко Фросина Андріївна (народилася 12 червня 1905 року в с. Хороше на Дніпропетровщині) — українська народна поетеса. За підпільну діяльність в часи окупації нагороджена орденом Вітчизняної війни 2-го ст. та медалями. Авторка книжок: оповідань «Хорошанські бувальщини», повісті «Гомін степу», збірки гуморесок «А ви б умовчали», поетичних збірок: «Розцвітає Україна», «Пісні мої, думи мої», «Прощання з літом». Померла у лютому 1992 р
Богдар Кирчів (* 12 червня 1856, с. Корчин, Стрийський повіт — † 19 жовтня 1900, Довге, Стрийський повіт) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч.
Уривок твору
Крилець
Крилець, крилець, соколе, дай!
Полину, злечу в рідний край.
Де рідна хата, наче у віночку,
Сади довкола, гори і горбочки,
Стрия цвітучі береги,
Ліси, діброви, гай, луги,
А верхи гір сягають зір!…
Людми́ла Августи́нівна Кі́рик-Радо́мська (* 12 червня 1948, с. Вовча Гора Хмельницького району — † 28 квітня 2005, м. Тернопіль) — український лікар, поетка. Дружина В. Кірика. Член Національної спілки письменників України (2003).
Відомий вірш – пісня
Висохла криниця в мами біля хати,
Звідки пили воду, як були малі.
Дивиться на небо стара сива мати,
Там летять додому сірі журавлі.
Приспів:
Не журися, рідна, прилечу до тебе,
Джерело розчищу, вишні напою.
Бо ніколи в світі забувать не треба
Мамину криницю в рідному краю.
Журавлиний клекіт лине над садами,
Кучеряві вишні, голуба вода.
Коли діти вдома видається мамі,
Що прийшли до неї молоді літа.
Приспів (2)
Васи́ль Олексі́йович Кобилю́х (12 червня 1935, село Журавники, нині Пустомитівського району Львівської області) — український лікар, поет, санскритолог.
|
