Валенти́н Васи́льович Бичко́ (17 червня 1912, Харків — 31 жовтня 1994) — український поет, драматург, автор творів для дітей. Перекладач з литовської літератури. Комуністичний функціонер.
Один з віршів
Зима
Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.
Бондар Олексій Станіславович (* 17 червня 1941, с. Бриєни Арцизького району Одеської області — 18 лютого 2005, м. Сокиряни Чернівецької області) — український журналіст, поет, публіцист, нарисовець, громадсько-культурний діяч, почесний громадянин міста Сокиряни. Член Національної спілки журналістів України.
Уривок з творчості
У слово душу переллю,
У ньому радощі, тривоги,
Усі стежки земні, дороги,
Усе, що так любив й люблю.
Ладижець Володимир Іванович (* 17 червня 1924, Харківці, Остропільський район — тепер Старосинявський, Хмельницька область — † 22 листопада 1991, Ужгород), український поет та прозаїк, перекладач, член НСПУ з 1950 року. Лауреат премії імені Лесі Українки, нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями, грамотою Президії ВР України.
Поезія
Ми в саду під сірим грабом
Снігову зліпили бабу.
З дому моркву я приніс –
Вийшов добрий бабі ніс!
І як тільки стали в коло
Бабі танець станцювати,
Загукав до нас Микола:
– Йдіть до хати,
Кличе мати!
Обігрілись, попоїли,
Та й до саду, знов до діла.
Тільки хто ж це тут ходив?
Бабі носа відкусив?
Ми туди,
Ми сюди –
У снігу чиїсь сліди.
– Може, заєць?
– Ні, ні, ні!
Це мабуть сліди свині.
Ой, це вовк або ж ведмідь,
Ой, тікайте, ой, біжіть!
Раптом тріснула лоза,
А з-за кущика коза,
Аж вклоняється, так просить:
– Дайте ще одного носа!
| 
