Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Вт, 05.11.2024, 10:22
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [805]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [213]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [94]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

СЕРІЯ - ПОЕТИ. Влад Клен, Олександр Вратарьов, Любов Пшенична

Влад Клен (справжнє імя — Кандау́ров Володи́мир Олекса́ндрович) (* 29 червня 1981, с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізської області — † 28 серпня 2010, Дніпропетровськ) — поет, культуртрегер, організатор сучасного поетичного руху в Україні.

Поезія (уривок)

«…В небе самом искры не скрою
А ливень с кровель
Ключ родника багряной кровью
И час неровен
Мне осень матерью и кровом
В забвеньи станет
И бездна ямы оркестровой
Меня помянет…»

Вратарьов Олександр Львович (* 29 червня 1936, Вінниця) — український поет-пісняр, драматург.

Вірш – пісня

Барви рідної землі

Слова: Олександр Вратарьов    Музика: Олександр Злотник
    
Ми веселі маляри
Що ранкової пори
Размалюєм рідну землю
У святкові кольори.
Наші барви чарівні
Наче іскри запальні,
Кожна барва наче пісня
Української землі.
Райдуга-веселка нам допомагай,
Кольори веселі дітям роздавай.
Буде небо синє, ниви золоті,
Буде в Україні радісно завжди.
 
Буде сонячний розмай,
І Карпати, і Дунай,
Зелен гай, і чисте поле,
І далекий небокрай.
Наші барви чарівні
Наче іскри запальні,
Кожна барва наче пісня
Української землі.
Райдуга-веселка нам допомагай,
Кольори веселі дітям роздавай.
Буде небо синє, ниви золоті,
Буде в Україні радісно завжди.
 
Програш. ( по музичному , грає музика без слів )
 
Райдуга-веселка нам допомагай,
Кольори веселі дітям роздавай.
Буде небо синє, ниви золоті,
Буде в Україні радісно завжди.

Любов Антонівна Пшенична (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.

Уривок дитячого віршика

Зай, зайчиха і зайчата
Помагали діду Гнату –
На горбку ячмінь косили,
Лапенята заросили.

А за це їм у хустину
Зав’язав дід капустину,
Моркву, хліба два окрайці:
„На здоров’я, помагайці!”      
Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz