Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Сб, 27.04.2024, 22:23
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [345]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [798]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [212]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [153]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [28]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [22]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [79]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 161

СЕРІЯ - ПОЕТИ. Віктор Зубар, Борис Мамайсур, Микита Чернявський, Павло Штокалко

Віктор Володимирович Зубар (*15 серпня 1923 — †3 вересня 1994) — український поет, драматург, з 1963 — член НСПУ.

Із творчості

КРИЛА УКРАЇНИ
Синьо-жовтий прапор
Процвіта над нами,
Наче синє небо
В полі над житами.
Синьо-жовтий прапор
В сонячнім промінні —
Символ щастя-долі,
Крила України.
З волі запорожців
Стяг наш народився,
З духу України
В небесах розвився!
Ми не хочем лити
Крапелини крові,
Постає Вкраїна
З доброти, любові.
Постає Вкраїна
З щирості й сумління,
Шлях їй осінило
Боже Провидіння.

Синьо-жовтий прапор
Процвіта над нами,
Наче синє небо
В полі над житами.

Мамайсур Борис Сергійович (15 серпня 1938 — 19 жовтня 2003) — поет-шістдесятник, член Національної спілки письменників України з 1999 року.

Поезія

День  -  як  рік.  Хмари  й  то  вже  стерлися  
Чистять  небо  з  ночі  до  ночі.  
Сонце  кроквами  в  обрій  вперлося  
І  заходить  ніяк  не  хоче.

А  вітри  підточують  крокви,
І  поволі  сіда  світило.  
Ніч  лисичим  крадеться  кроком...  
Ночі  завжди  приходять  тихо.

Микита Антонович Чернявський (*15 серпня 1920, Смолянинове, Новоайдарський район, Луганська область — †9 липня 1993, Луганськ) — поет, прозаїк, журналіст.

Уривок твору

НА ВІДКРИТТІ ПАМ'ЯТНИКА В.М.СОСЮРІ
Володимире Миколайовичу,
У ногах Ваших Верхнє.
Володимире Миколайовичу,
Подивіться зверхньо
На могилу,
      на смерть,
            на розлуку,
 На незвичну свою мовчазність
Та візьміть своїх учнів за руки,
Всім,
            хто заздрить,
На вічну заздрість.
Поведіть на колишні Бондарки,
На Клешню поза Бакаями, Пригостіть —
Щоб аж небу жарко! — Придінцевими солов'ями.
Та, розкриливши
            серце ніжне,
І самі заспівайте, може,
Щоб аж Біла гора й Рубіжне
Підхопили ту пісню гожу,
Щоб голубкою Україна
Підворковувала тій пісні...

Отець Штокалко Павло Лукич (*15 серпня 1879, с. Войсковичі, нині Войславичі Сокальського району Львівської області — †30 вересня 1945, с. Козівка, нині Козівського району Тернопільської області) — український письменник, поет, греко-католицький священик, релігійний діяч. Батько Зиновія Бережана.



 
Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann

    Ключові слова (теги) матеріалу: Павло Штокалко, поети України, Борис Мамайсур, серія - поети, Микита Чернявський, Віктор Зубар


Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz