Ната́лія Сергі́ївна Бугі́р (Гаврише́вська) (*11 вересня 1954, Горлівка) — поетеса.
Павло́ Арсе́нович Грабо́вський (*30 серпня (11 вересня) 1864, Пушкарне — †29 листопада (12 грудня) 1902, Тобольськ) — український поет-лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної Російської імперії вела боротьбу за національну волю України тісно пов'язувала з рухом за соціальне визволення. Створив привабливий образ ліричного героя — борця за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу. Автор перекладів світової поезії. Батько Бориса Грабовського.
Один з відомих творів
* * *
Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її;
З ума не йдуть знедолені народи, —
Їм я віддав усі чуття мої.
Серед ясних, золочених просторів
Я бачу люд без житнього шматка…
Блакить… пташки… з-під соловйових хорів,
Мов ніж, вража скрізь стогін мужика.
Нехай кругом розумний лад та втіха, —
Не здужа їх мій мозок осягти,
Бо скільки кривд, бо скільки всюди лиха,
Як хижий звір, братів гризуть брати.
Нехай людці, що до вітхнення вдатні,
Співають нам на всякі голоси
Про райські сни й куточки благодатні, —
Де плачуть, там немає вже краси!
Нехай вони, кохаючись «на лоні»,
Мук забуття вишукують дарма,
Їх не заспать: у серця відгомоні
Озветься світ з турботами всіма!
1894
Колос Іван (11 вересня 1911–1996) — український поет. Справжнє ім'я та прізвище — Іван Васильович Кошан.
Приймасю́к Тетя́на Євме́нівна * 1954, с. Брідок Теплицького району Вінницької області — поетеса. Член Національної спілки письменників України (2005)
|