Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Сб, 20.04.2024, 04:09
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [345]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [797]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [212]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [153]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [28]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [22]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [79]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

СЕРІЯ - ПОЕТИ .

Емі́ль Дми́трович Бале́цький (*1919, Чинадійово — †1981, Будапешт) — закарпатський поет, письменник москвофільної орієнтації, вчений філолог-славіст.

-=----------------------------------

Любов Романівна Гонтарук (народилася 21 вересня 1947 в селі Великий Кунинець Збаразького району Тернопільської області)  — українська поетеса, прозаїк, перекладач, педагог

Уривок творчості

Я вся – терпкий вогонь, я вся згораю з болю,
Пече солодких дум невипита роса.
Безпечно, навпрошки біжу по тому полю,
Де квітнуть полини й не перейшов косар.
А біль забіг в слова, перекотивсь, спустошив.
Приліг в моїй душі, щоб через хвилю знов
Пройтися по очах кінцем своїм найтоншим
І вигребти вручну переболілу кров.
Нікого. Навіть ти забовванів далеко,
Сховався у житах, де квітнуть куколі.
Самотня людина сприймає світ як ворожу стихію:
Там, вдалині,
Бачу солодку оману,
Вип’ю сповна
Слово холодне обману.

-=----------------------------------------

Леоні́д Володи́мирович Кисельо́в (21 вересня 1946, Київ — 19 жовтня 1968, Київ) — український поет.

Зразок творчості

* * *

В зорянім серпневім павутинні
Нап’яли блискуче полотно.
Просто неба, у дворі правління
Леніна показує кіно.
Чорно-білий фільм, але багряні
Юрми, революція і рік.
І до нас простує на екрані
Невисокий літній чоловік.
Сто акторів вчилися гаркавить,
Випинати груди-та дарма,
Бо у справжній ленінській поставі
Рис монументальності нема.
1968

-=--------------------------------------------------------------

Іва́н Іва́нович Міро́шников (*21 вересня 1931, станиця Шумилінська Ростовської області —†1989, Харків) — український радянський поет, пісняр.

Російськомовна поезія

Байконур
Мы с песками безбрежными рядом
На околице звёздной живём,
Город наш мы зовем Звездоградом,
Космодромной столицей зовём.
 
Пусть пески и погода суровы,
В мире звёзднее города нет.
Здесь живут и мечты Королёва,
И улыбки гагаринской свет.
-=---------------------------------------------------

Неродихліб Наум Панасович (народився 21 вересня 1924 р., Белз — помер 11 квітня 1994 р., Київ) — український радянський письменник, поет, філософ.

-=-----------------------------------------------

Петро́ Іва́нович Ніщи́нський (літ. псевд. Петро Байда; * 9(21).9.1832 — † 4(16).3.1896) — український композитор і поет-перекладач.

Відомий вірш-пісня

Закувала та сива зозуля

(фрагмент з драми "Назар Стодоля")

 
Слова: Петро Ніщинський Музика: Петро Ніщинський
 
Закувала та сива зозуля
Раннім ранком на зорі.
Ой, заплакали хлопці-молодці,
Гей, гей, там на чужині
В неволі, в тюрмі...

 
Вони плакали, гірко ридали,
Свою долю викликали:
"Ой, повій, повій
Та буйнесенький вітре,
Та й понад море,
Та винеси нас із кайданів, з неволі
В чистеє поле,
Та понеси на Вкраїну,
Гей, гей, нас на Вкраїну...
А на Вкраїні — там сонечко сяє,
Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає,
Нас виглядає!"

 
По синьому морю
Байдаки під вітром гуляють,
Братів, щоб рятувати,
Запорожці чимдуж поспішають.
Гей, як зачули турецькії султани
Та ізвеліли ще гірші кувати кайдани...
Султани турецькі, султани звеліли
Кувати кайдани, кайдани кувати,
Звеліли ще гірші кувати кайдани!

-=-------------------------------------------------------------

Павлівський Борис Сергійович — (21 вересня 1906, х. Подобріївка поблизу села Іскрисківщина, нині Білопільського району Сумської області — 8 листопада 2004, с. Буданів Теребовлянського району Тернопільської області) — український поет, журналіст. Член Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (1929). Член Національної спілки письменників України (1996)

-=-------------------------------------------------

Рудиковський Остап (Євстафій) Петрович (* 21 вересня 1784, Вільшанка — † 1851, Київ) — український військовий медик, поет, казкар. Брат Андрія Рудиковського.

-=-------------------------------------------------

Шевченко Іван Іванович (* 21 вересня 1902, Павлиш (сучасний Онуфріївський район Кіровоградської області) — † 22 квітня 1977) — український поет радянських часів, входив до складу спілки пролетарсько-колгоспних письменників «Плуг», згодом — член Спілки письменників України.

Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz