Короткий вечір тихо згас
І знову ніч на виднокрузі.
Я лину подумки до вас,
Мої близькі й далекі друзі.
Я кличу вас до себе в дім
І відкриваю двері тихо,
І відчуваю дивну втіху
У серці стомленім моїм.
Приспів:
Друзі мої, друзі мої,
Нам треба зустрічатися частіше!
Друзі мої, друзі мої,
Для мене ви на світі наймиліші.
Друзі мої, друзі мої,
Я з вами разом і сміюсь і плачу,
Друзі мої, друзі мої -
Моя надія і моя удача!
Я буду вдячний небесам,
Допоки є моря і доли,
За те, що з лихом сам на сам
Не залишався я ніколи,
Що поруч билися серця
В часи зневіри і огуди,
Що є на світі справжні люди,
Яким я вірний до кінця.
Приспів.
У рідний край полину я Між яблуні червонокорі, Де їх рожевий цвіт буя І падають на землю зорі.
Де сяє перлами трава, Як ніч здіймає сині крила. І повний місяць вилива Червону воду із барила.
-=---------------------------------------------------------------------------------------------------------- Слово для мене - повітря прозоре, Хліб мій насущний, і радість, і горе, Те мені слово, що крила орлу, Те, що відвага в бою для героя.
Те мені слово, що воїну зброя, Силу щоб хижу здолать немалу. Знищить залізні ворожі редути, Край захистити і волю здобути. Те мені слово, ще серп селянину, Буйне колосся, безмежні поля. Те мені слово, що молот щоднини В дужих руках коваля.
