уперше
без саду
я ішов
проживати свій день
умите дощем
лице старенького міста
горнулось
до м`яких підошв
моїх торішніх
зчовганих туфель
мої кроки
одинокі й приречені
на бруківці
лунали болем
знищеного саду
мов у лісі
поранена у серце
луна
сірі будівлі
в жебрацькім лахмітті
вітали мене
тихим прокльоном
без саду
я ішов вдихнути розмаю
нового дощу
котрий щедро
поливав собою місто
наблизившись
я побачив
як дощ плаче
ставши навколішки
посеред площі
а розгублений вітер
сумно співає
колискову
у верхів`ях дахів
уперше
без саду
я ішов
проживати день
і не знав
що під вечір
за тридцять худих срібляків
і за втіху
похизуватись
на порожнім тротуарі
спітнілими тілами просто так
ті
що убили сад
діда Івана
продадуть єдиний дощ
а дощ
уперше за тисячу років
вимив
до блиску
до блиску
вулиці міста.
-=---------------------------------------
Юрій Леонідович Галінін (6 жовтня 1975 р., Дніпропетровськ, СРСР) – сучасний український музикант, автор пісень, поет, композитор, актер, педагог, активний популяризатор контрабасу, учасник Київського клубу губної гармоніки. Засновник і лідер гурту HOBOT&Co. Сценічний псевдонім – HOBOT («Хобот»).
-=--------------------------------------
Ві́ктор Іва́нович Гуменю́к (*6 жовтня1952, Житомир) — поет. Доктор філологічних наук, професорСімферопольського університету, завідувач кафедрою теорії та історії української літератури. Член Національної спілки театральних діячів України (1980), Національної спілки письменників України (1989). Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2001).
Вірш
* * *
Куди б мене життя не завело,
В якому б я не опинився вирі,
Яке б мій шлях не шматувало зло,
В який не довелося б линуть вирій,
Кохана земле! Всім своїм єством
Я завжди твій, як ти моя, країно,
Зігрій мене своїм ясним теплом,
Благослови у путь малого сина.
Як раптом стріну я в житті біду,
Спіткнусь, впаду а чи зіб'юсь з дороги,
До тебе, земле, серцем припаду,
Пригорнеш ти і підведеш на ноги!