СЕРІЯ - ПОЕТИ .

Богда́н Микола́йович Бойчу́к (нар. 11 жовтня 1927, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області) — поет-модерніст, прозаїк, перекладач та літературний критик, член Нью-Йоркської групи, один з її засновників. Член ОУП «Слово» та НСПУ, лавреат Міжнародної літературної премії ім. Гоголя (1998).

Одна з поезій

*     *     *

Десь суть була,
               осталися одгадки,
десь дім стояв,
                    та як його знайти ?

Мій шлях
неждано виховзнув
з-під ніг
піском розлився
в безконечність.

Я йшов
і по коліна груз
в темнóті.
На грані світляних років
являвся часом день,
і час від часу зірка
падала комусь
в долоні.

Так :
десь дім стояв,
               а може, не стояв;
була десь ціль,
               а може, не було.
Я йшов кудись
і знав :
мій шлях — в нікуди;
я йшов і знав :
мій хід — життя.

-=--------------------------------------

Микола Андрійович Борисов (11 жовтня 1889, Черкаси, Київська губернія, Російська імперія — 3 вересня 1937, Київ, УРСР) - російський і український письменник, поет, драматург, сценарист, один з авторів сценарію пригодницького детективу Укразія (фільм). Репресований і розстріляний за фальшивими звинуваченнями.

-=------------------------------------------

Харито́н Архи́пович Борода́й (* 11 жовтня 1913, село Байрак, нині Диканського району Полтавської області — † 9 квітня 1944, станція Шиміян поблизу міста Турну-Северін, Румунія) — український поет, журналіст. Літературний псевдонім — Яре́ма Байра́к.

Один з прикладів поезії

Уночі, у саду восени
Двоє якось зустрілись.
Перший мовив: сукини сини
Революцію з'їли.
Ці слова Хвильовий написав,
І за це його вбили.
Він дмухняну епоху кохав
Та ще шведські могили.
А епоха та згинула в млі,
І тепер тут скажені
Соберателі русской землі
З партквитками в кишені.
То чому ж ти дивуєшся тут,
Що у нашій Полтаві
Помосковщино геть інститут,
На якій, мов, підставі?
Ти, хлопчино, я бачу, вже свій,
Та чортів їм стонадцять!
Бережись, бо потрапиш, як стій,
На Жовтневу сімнадцять.
Ну, а там не жартують, ой, ні!
У підвалі, замість привітання,
Б'ють чекісти, печуть на вогні
За такі запитання.
Другий сміло промовив на те:
Я на муки готовий
За свій край і за діло святе,
Але хто Ви?
Там нікого немає, де перший стояв,
Тільки голос шепоче:
Я — обов'язок твій і свідомість твоя,
Милий хлопче.

-=---------------------------------------------------

Віктор Васильович Женченко (11 жовтня 1936, с. Оболонь Семенівського району Полтавської області) — український співак, поет і перекладач. Заслужений артист України. Заслужений діяч мистецтв України. Працює в українському фонді культури.

Уривок поезії

«Все, що навколо нас цвіло,
Світилося тієї ночі:
Світилося твоє чоло,
Світились очі,
Світився молоденький дуб,
Світилась у степу могила,
Все, що злітало з наших губ, —
світилось!»