Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Сб, 02.11.2024, 19:35
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [805]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [213]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [94]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

СЕРІЯ - ПОЕТИ .

Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (*12 жовтня 1941, Мельниківка) — поет, представник Київської і Лаврської шкіл, маляр.

Дитячий віршик

ВЕСНА

А вже весна-весняночка
крапотить ізраночка.
Ноги скачуть,
крига плаче,
золотий казан кипить.

-=--------------------------------------

Жолоб Світлана Костянтинівна (*12 жовтня 1947, с. Михайлівка, Черкащина — †10 травня 2011, м. Київ) — українська поетеса та перекладачка.

Уривки поезій

Дощ іде і плаче, мов дитина:
       срібне горе на плечах приніс.
       Він усе веселе – як злочинне! –
       зозла перекреслює наскіс.
       
       […] Тільки дощ
       не слухає, не вірить:
       йде – і сам не відає куди,
       
       і не там дорогу переходить,
       і поля минає навпрошки,
       і причин для сміху не знаходить…
       Все ж таки – слабкі чоловіки!..

----------------------------------------=--

Дощ іде і плаче, мов дитина:
       срібне горе на плечах приніс.
       Він усе веселе – як злочинне! –
       зозла перекреслює наскіс.
       
       […] Тільки дощ
       не слухає, не вірить:
       йде – і сам не відає куди,
       
       і не там дорогу переходить,
       і поля минає навпрошки,
       і причин для сміху не знаходить…
       Все ж таки – слабкі чоловіки!..
 

Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz