СЕРІЯ - ПОЕТИ

Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр)—13 березня 1927, с. Германівка) — українська письменниця та поетеса.

З неопублікованого

Уривок поеми



Галина криниця

Над рікою нахилились
Верби кострубаті;
Поміж ними заховався
Хутірець багатий;
З-поза верб хатки біліють,
Мов в травиці гуси.
Там живе-господарює
З Галею матуся.
Народила мати доню, -
Стала ворожити:
"Ой чи буде моя Галя
Щасливою жити?"
Посадила у садочку
Червону калину:
"Рости ж, рости, калинонько,
На щастя дівчини!"
Ой виросла калинонька
Та вкрилася листом -
Гуля й Галя по садочку
В червонім намисті.
Рано й вечір калиноньку
Роса обмиває, -
Як ту пташку, удівонька,
Дочку виглядає.
Цвітуть садки, білим цвітом
Пишно повбирались, -
Всі подружки-сусідоньки
Давно покохались,
А Галина калинонька
Чогось пожовтіла:
Нема кого покохати, -
Білий світ немилий!
Рада б цвісти калинонька -
Корінь став всихати,
Ой любила б дівчинонька,
Так не дає мати:
І кохає, і шанує,
Й не зна, де подіти,
Тільки хлопцям на дитину
Не дає й глядіти.
Дума: "Дурні! не до пари
Вам такая краля!"
Та все кращої дружини
Дочці виглядала.

-=--------------------------
-----

Козло́́вський Олександр Костянтнович (1 листопада 1876 року, село Горуцьке, тепер Гірське Львівської області — 14 серпня 1898 року, село Гребінне, тепер в Польщі) — український поет з Дрогобиччини.

Уривки поезій

Великий Тарасе, Кобзарю наш рідний,
Ах ти був щасливий! Ти син України,
Ти терпів за неї, за люд її бідний…
Честь душі великій, поклін твоїй тіні.

-=----------------------

Є ще народ наш в сірячині,
Ціла маленька вітчина!
Для них я буду жить віднині!
День новий серце почина.

-=-------------------------------

Григо́рій Володи́мирович Ла́тник (* 1 листопада 1937, Київ) — український поет і перекладач поезії, лексикограф, енциклопедист.

-=----------------------------

Іва́н Іва́нович Манжу́ра (* 20 жовтня (1 листопада) 1851, Харків — † 3 (15) травня 1893, Катеринослав) — український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, перекладач з російської та німецької мови. Також історик і соціолог, професійний збирач гербаріїв флори Дніпропетровщини.
Літературний псевдонім Іван Калічка. За світосприйняттям — сковородинець.
Племінник мовознавця Олександра Потебні.

Один з творів

«Та вже весна,  та  вже  красна,
Із  стріх  вода  капле.

Молодому  козакові
Мандрівочка  пахне».
Та  тепер  вже  молоденький
Коня  не  сідлає,
А  цапині  постоли  він
На  ноги  взуває.
Замість  списа  —  бере  косу,
За  шаблю  —  мантачку,
За  кирею  ж  одягає
Свитину  бурлацьку.
Не  питає  у  дівчини
В  степу  він  дороги:
Де  до  Криму,  де  до  Дону,
А  де  за  пороги;
А  питає  в  молодої
Німецької  хати,
Щоб-то  стати  заробити
Собі  хоч  на  лати.  
1889

-=------------------------

Мирний Володимир Степанович (* 1 листопада 1935)  — поет, прозаїк. Член Національної спілки письменників України з 1973 року.

Уривок поезії

І, може, хоч золотину –
                                                               Слово! – вдасться знайти.
                                                               І, може, одну хоч людину
                                                               Тим словом врятуєш ти.