Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Сб, 02.11.2024, 11:25
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Розділи новин
Новини та статті - культура [347]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [805]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [213]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [154]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [28]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [94]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

СЕРІЯ - ПОЕТИ

Олександр Васильович Вертіль (*27 листопада 1958 р.)  — український письменник, поет, перекладач, журналіст. Член НСПУ. Голова Сумської організації НСПУ. Член Президії НСПУ

з творчості

ЗАМЕТІЛЬ

Я світу білого не бачив,
По світу білому йдучи.
А сніговійниця гаряча
Крутила білі паничі.

Згубивши всі орієнтири,
До маяка удалині
Вела вперед єдина віра –
У світло в маминім вікні.

Під вітру стогін і пересвист
Дістався дому всеодно.
Не на село, на всенький Всесвіт
Світилось мамине вікно.

Воно здавалося зорею,
Що зайнялася в білім склі.
І розливалося од неї
Незгасне світло по землі.

Висока істина зоріє,
Немов священне знамено:
Завжди освітить і зігріє
Маленьке мамине вікно.


-=--------------------------------

Миха́йло О́рест (* 27 листопада 1901, Зіньків — † 12 березня 1963, Аугсбург) — український поет, перекладач, педагог, брат літературознавця, поета, перекладача Миколи Зерова та ботаніка Дмитра Зерова. Справжнє ім'я поета Михайло Костьович Зеро́в.

з творчості

ВЗОРОМ АНТИЧНОГО

Т.
К роп ив’янському
Доля існує; але не як фатум. Готові дороги
Має для смертних вона і нахиляє, щоб ми
Ними ішли; а проте не бажає їх нам накидати,
Дух наш і волю вона не заганяє в острог.
Отже плянуйте, дерзайте і дійте! Дзвенючих тріюмфів
І світлооких удач щиро бажаю я Вам!
*
О.
Ізарськом у
Люди — істоти мислящі. Але розрізняти годиться
Творчі і рабські уми. В перших літають думки,
В других — безкрило лежать. І Ви правду сказали мій
друже:
«Щоб не розбігтися, раб в’яже самого себе». —
Більше: зухвалий і темний, плює він на тих, що за бігом
Власної мислі вперед сміло і певно ідуть.
Інших вбивали розбійники; далі взаємоубивство
Стали чинити вони, низькості власній при цім
Всі попустивши вудила. Чудується друг їх і недруг:
Свій убиває свого! — Люди, в цім дива нема!
Закономірність на душах тяжить, як і всюди в природі:
М’ясо їдять хижаки, трави ростуть не для них.
*
До лімонади напівфілософій прилюблені люди:
Істини добре вино їхній душі заміцне;
Розуму побут щоденний є смерть для ментального смаку,
Але при хворості все ж треба вживати вино.

-=------------------------------------------

Марі́я Андрі́ївна Прокопе́ць (*27 листопада 1940 р. Хирів, Старосамбірський район Львівська область) — українська поетеса.

-=-------------------------------

Григо́рій Авраа́мович Чупри́нка чи Грицько́ Чупр́инка (* 27 листопада 1879, с. Гоголів — † 28 серпня 1921, Київ) — український поет, політик, борець за самостійність України. Прізвище Чупринки взяв за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич («Тарас Чупринка»).

уривки творів

«О ні, Поет – не гладіатор,
Що бавить натовп цирковий!
Поет – пророк, Поет – новатор
І вільний мучень життьовий»,


-=------------------------------

«Розкішний степ... Убогі села...
Це ти, мій краю чарівний?
Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!»


-=-----------------------------------

«Міцно і солодко, кров’ю упившись,
Сплять вороги уночі...
Тихо з повіток плуги витягайте,
Куйте в проваллях мечі…»


-=---------------------------------

Володимир Михайло Янів (*27 листопада 1908 року, Львів — †19 листопада 1991 року, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, науковець, психолог, публіцист, поет, політв'язень.
 

Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 0

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz