Т.
К роп ив’янському
Доля існує; але не як фатум. Готові дороги
Має для смертних вона і нахиляє, щоб ми
Ними ішли; а проте не бажає їх нам накидати,
Дух наш і волю вона не заганяє в острог.
Отже плянуйте, дерзайте і дійте! Дзвенючих тріюмфів
І світлооких удач щиро бажаю я Вам!
*
О.
Ізарськом у
Люди — істоти мислящі. Але розрізняти годиться
Творчі і рабські уми. В перших літають думки,
В других — безкрило лежать. І Ви правду сказали мій
друже:
«Щоб не розбігтися, раб в’яже самого себе». —
Більше: зухвалий і темний, плює він на тих, що за бігом
Власної мислі вперед сміло і певно ідуть.
Інших вбивали розбійники; далі взаємоубивство
Стали чинити вони, низькості власній при цім
Всі попустивши вудила. Чудується друг їх і недруг:
Свій убиває свого! — Люди, в цім дива нема!
Закономірність на душах тяжить, як і всюди в природі:
М’ясо їдять хижаки, трави ростуть не для них.
*
До лімонади напівфілософій прилюблені люди:
Істини добре вино їхній душі заміцне;
Розуму побут щоденний є смерть для ментального смаку,
Але при хворості все ж треба вживати вино.
Григо́рій Авраа́мович Чупри́нка чи Грицько́ Чупр́инка (* 27 листопада1879, с. Гоголів — † 28 серпня1921, Київ) — український поет, політик, борець за самостійність України. Прізвище Чупринки взяв за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПАРоман Шухевич («Тарас Чупринка»).
уривки творів
«О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний мучень життьовий»,
-=------------------------------
«Розкішний степ... Убогі села... Це ти, мій краю чарівний? Мій рідний край такий веселий, Мій рідний край такий сумний!»
-=-----------------------------------
«Міцно і солодко, кров’ю упившись, Сплять вороги уночі... Тихо з повіток плуги витягайте, Куйте в проваллях мечі…»
-=---------------------------------
Володимир Михайло Янів (*27 листопада1908 року, Львів — †19 листопада1991 року, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, науковець, психолог, публіцист, поет, політв'язень.