СЕРІЯ - ПОЕТИ

Битинський Микола Оверкович  (24 листопада (6 грудня) 1893 — 24 грудня 1972) — український геральдист, фалерист, поет, прозаїк, публіцист, вексилолог, мистецтвознавець, дослідник і розробник емблематики та уніформології, автор двох нагород УНР — Хреста Симона Петлюри (остаточний варіант) та Воєнного хреста, написав низку досліджень з указаних дисциплін, як графік створив чимало мистецьких творів, залишив по собі малярські роботи, книжкові ілюстрації, ікони, працював на педагогічній ниві, писав вірші, спогади.

-=-----------------------------

Мико́ла Кіндра́тович Ворони́й (* 24 листопада (6 грудня) 1871^[1], Катеринославщина — † 7 червня 1938, Одеса) — український письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру (1917).

один з творів

FINALE

Шість літ щодня надіятись і ждати,
Шість літ в огні горіть і не згорать,
Удари стріл з руки коханої приймати
І все прощать!..

Свій біль тяжкий я переміг любов'ю,
Для неї всі образи переміг,
І виспівав тебе, омивши серце кров'ю,
Потоком сліз.

Зорій же ти, мій образе пречистий!
В тобі я власну мрію покохав...
Благословен той час великий, урочистий,
Як ти повстав!

І ось тепер всім страдникам нещасним
В своїх піснях я образ той несу:
Відбити в душах їх сіянням чистим, ясним
Його красу.

-=--------------------------

Ілла́рія (справжнє ім'я: Катерина Прищепа^[1]) — українська співачка, композитор та поетеса; солістка власного музичного проекту ILLARIA.

-=---------------------

Андрій Михайлович Миколайчук (* 6 грудня 1959) — український співак, композитор, поет та аранжувальник. Автор і виконавець популярних пісень «Піду втоплюся», «Підпільник Кіндрат», «Агент Кольцов». Лауреат фестивалю «Червона рута» у 1989 році.

вірш - пісня

Піду втоплюся
 

Передмова:
   Ти, розлюбила мене, мила...
   Навіки я тебе люблю.
   Як нам прийшла пора прощатись,
   Піду на річку - і втоплюсь.
 
 
Вступ:  Am C G Am (x2)
 
     Am                  Dm
Скінчилось кохання, скінчилося все,
    E             F      E
Заглядає сонце у вікна осель.
     Am               Dm
Там люди щасливі, та сумно мені -
   E               F E      Am
Піду утоплюся, спочину на дні.
 
Приспів:
          C               G
Піду втоплюся у річці глибокій,       |
         G                     C   E7 |
Шукати стануть - не скоро знайдуть.   |
           Am                    E    | (2)
Ти будеш плакать - спливатимуть роки, |
          E         E7      Am   (G)* |
Мене до смерті не зможеш забуть.      |
 
Програш (як Вступ).
 
Життя, як той камінь, на груди лягло.
Зроблю, що надумав Марічці на зло.
Прощай, мамо люба, і тато, прощай,
Учителька, друзі, прощай, милий край!
 
Приспів.
 
Програш (як Вступ). **
 
А річка страшною, мов відьма, була.
Відходи заводу у море несла.
Я річку чистеньку шукати піду -
Шукатиму доти, поки не знайду.
 
Приспів.
 
-=-------------------------

Огарьов Микола Платонович (* 24 листопада (6 грудня) 1813 — † 31 травня (12 червня) 1877) — російський поет, публіцист, революційний діяч.

-=--------------------------

Григо́рій Кири́лович Саче́нко (*23 листопада (6 грудня) 1905, с. Хаєнки, нині Ічнянського району Чернігівської області — †16 січня 1939) — український поет і літературознавець.

-=----------------------

Валерій Степанович Сиротюк або частіш: отець Валерій Сиротюк (* 6 грудня 1968, с. Кути Косівського району Івано-Франківської області) — священик (митрофорний пресвітер), поет, композитор, сценарист, культурний діяч

-=-------------------------

Стасів-Калинець Ірина (*6 грудня 1940, Львів — 31 липня 2012, Львів) — українська поетеса, за фахом вчителька, діяч дисидентського руху, активістка українського національного і правозахисного руху, художниця, філолог. Дружина Ігоря Калинця.

-=----------------------

Алла Дмитрівна Топчі́й (народилася 6 грудня 1958 в місті Кагарлик Київської області) — українська поетеса і журналістка, член НСПУ (2002).

поезія

* * *
Не вели ми Христа розпинать на Голгофу,
Не зазнали від Бога хули ми самі свою землю-скарбницю потроху
Пропили,
Продали,
Віддали…
Ми тепер злидарі, із торбиною ходимо світом,
А скарби – по перлині б хоч жменю зібрать…
Та за літом кінчається літо,
За літом кінчається літо
І нема воронька, щоб літа здоганять.