Бо війна війною, гейта, вйо!
В тім є божа сила, вісьта, вйо!
Як не заб'є тебе гостра куля, |(2)
То копитом замість кулі вб'є кобила. |
Або, не дай Боже, гейта, вйо!
Як заснеш на возі, вісьта, вйо!
Злетиш з воза, впадеш та й заб'єшся, |(2)
Впадеш з воза та й заб'єшся на дорозі.|
А що ще найгірше, гейта, вйо!
Прийдесь погибати, вісьта, вйо!
Бо не зможеш собі тої ради |(2)
І з жінками, і з дівками ради дати. |
Кажуть: прийди, стрільче, гейта, вйо!
Дам масла, сметани, вісьта, вйо!
Прийди, прийди мене потішати |(2)
Як лиш сонце згасне, ніч настане. |
Ой, так то в обозі, гейта, вйо!
Вік свій коротаєш, вісьта, вйо!
Де не підеш, гарні молодиці,* |(2)
Молодиці і вдовиці потішаєш. |
Попереду Цяпка, гейта, вйо!
Під ним кінь дрімає, вісьта, вйо!
А як гляне, в дівчат серце в'яне, |(2)
А як гляне, серце в'яне, страх збирає.|
Попереду Цяпка, гейта, вйо!
В мапу поглядає, вісьта, вйо!
Чи далеко славна наша кадра, |(2)
Чи далеко славна кадра, всіх питає. |
А позаду сотник, гейта, вйо!
Руками махає, вісьта, вйо!
Чи далеко славний город Київ, |(2)
Чи далеко город Київ, всіх питає. |
Ой, нема, сотнику, гейта, вйо!
Ой, нема тут ладу, вісьта, вйо!
Раз ідемо просто на Вкраїну, |(2)
Раз ідемо на Вкраїну, раз до заду. |
___________________________________________
Сумно, марно по долині,
Почорніли білі цвіти,
Пожовк лист на деревині,
Птах полетів в інші світи.
Від запада сиві хмари
Цілу землю заливають,
Чагарами нічні мари
З вітрами ся розмовляють.
А на горі калинонька
Головоньку нахиляє,
А над Дністром дівчинонька
Сльозами ся заливає.
«Чого тужиш, калинонько,
Головоньку нахиляєш?
Чого плачеш, дівчинонько,
Сльозами ся заливаєш?
Чи тя доля покинула?
Чи не маєш матусеньки?
Чи ти краса загинула?
Чи говорять вороженьки?»
«Ні мня доля покинула,
Ні не маю матусеньки,
Ні ми краса загинула,
Не говорять вороженьки.
Йно ми тужно за весною,
Що так борзо перецвила:
Куди гляну мисленькою,
Нема того, що-м любила!»
