доктор тех. наук А.А.Мазо
(в тему створення авто на водневому паливі)
А ні в промисловості, а ні в сільському господарстві не існує технологій без забруднень.Навіть абсолютно безвідходне виробництво, якщо воно базується на сучасній теплоенергетичній базі, виявиться умовним джерелом забруднень - тих, які невідворотно супроводжують отримання тепла чи електроенергії із органічного джерела. Саме цю обставину нерідко випускають із виду, пропонуючи вдалі на перший погляд екологічні рішення. Насправді вони є сумнівно-екологічними. приклад - воднева енергетика.
Неможливо уявити собі паливо більш екологічне ніж водень.Його застосування в якості палива, безперечно, може оздоровить санітарно-гігієнічний стан міст. Але якою ціною, з якими екологічними наслідками?
Найбільш привабливою сировиною для отримання водню є вода. Існує багато видів її розділення, але завжди для цього необхідно витратити більше енергії, а ніж буде отримано при спаленні водню: к.к.д. всіх процесів значно менше одиниці.
Сьогодні і в найближчій перспективі теплоенергетичний баланс світу на 90% базується на спалюванні органічного палива, і важко очікувати що найближчим часом ситуація зміниться. Енергетика - основний забруднювач атмосфери, її вклад в цю чорну справу досягає 56%, і нема підстав розраховувати, що він швидко зміниться.
Отримання однієї кіловат-години електроенергії або еквівалентної кількості тепла супроводжується викидом в атмосферу доброго кілограма діоксиду , 20г сірчаної та 5 г азотної кислот.
Автор аж ніяк не проти водню, але поки його отримання базується на не екологічній енергетичній базі , водневе паливо не може бути панацеєю. Без сумніву, Водневий автомобіль чистий, але скільки забруднень потрапляє в атмосферу, аби виробити для нього паливо...
Це звучить дещо парадоксально, але уявлення про те, що очищення від забруднень є природоохоронний акт, також є не екологічною. Очищення вирішує приватні завдання, насправді це перенесення забруднень із одного місця в інше.За межі оточуючого нас середовища нічого винести неможливо. Мало того, сам процес очищень пов язанний з внесенням вторинних забруднювачів - хімічних (реагенти), енергетичних. Згадайте епізод "Троє в одному човні" Джерома К. Джерома. Джордж виправ свої штани в Темзі і виявив, що річка поблизу стала чистішою. Потім штани героя,із брудом потрапили до пральні. І після прання весь бруд знову повернувся в Темзу а на додаток і мило яке застосували в пральні.
Ні, не на очищенні в одному, двох, п яти місцях, а на зведенні забруднень до мінімуму, має розбудовуватися справжня охорона природи.
Порівнюючи технології по екологічній чистоті необхідно, користуватись аналогом наведених витрат - показником забруднень, які складаються із всіх забруднень, створених при роботі всього технологічного обладнання і раніше скинутих в природне середовище. Забрудненість середовища органічними речовинами вираховують їх кількістю на один виріб (кілограм або кубометр продукції), забрудненість мінеральними речовинами - в грам-еквівалентах.
Відомо що для біохімічного розкладу в аеротенках кілограма органіки потрібно витратить до кіловат-години електроенергії, а при створенні кіловат-години в навколишнє середовище потрапляє близько 0,5 г-екв кислот або солей. Таким чином, якщо розглядати отруйні речовини, всі забруднення слід оцінювати по хімічному еквіваленту солей. А отрута, зрозуміло має бути повністю знезаражена.Тут ніякі оцінки в грам-еквівалентах не потрібні.
Коли промислових відходів було порівняно мало, солі взагалі не відносили до забруднень. І сьогодні дозволяється зливать в каналізацію одно відсоткові сольові розчини, при цьому вважають, що після розбавлення в водному басейні солі не являтимуть загрози. До недавніх пір це було звичайною справою.Але там де мінералізація досягла 1г/л, вводиться заборона на скидання безпечних в минулому розчинів. Часи змінються - змінюється і відношення до забруднень.
