1989 рік став переломним для Європи від Берліна до Москви. Відбувся крах комуністичної системи, а країни Центральної та Східної Європи почали виходити з-під впливу Радянського Союзу, який невдовзі після цього перестав існувати. Залізна завіса на західному кордоні Організації Варшавського договору впала, а упродовж наступних років східноєвропейські країни поступово відкривалися - як у соціальному, так і в економічному сенсі. Континентом прокотилася хвиля оптимізму.

Через 30 років більшість громадян країн колишнього Східного блоку й досі вітають політичну й суспільну трансформацію, яка тоді почалася. Водночас жителі цих країн не завжди в однаковій мірі задоволені нинішньою політичною й економічною ситуацією в їхніх країнах. Такими є результати дослідження "Європейська громадська думка через три десятиліття після падіння комунізму", здійсненого американським дослідницьким центром Pew Research Center за підтримки німецького Фонду Кербера.

Добробут породжує задоволення життям

"Градус задоволення залежить від економічного добробуту, - вважає експертка з питань міжнародної політики й керівниця берлінського офісу Фонду Кербера Нора Мюллер (Nora Müller). - Це не дивно". Через це демократична багатопартійна система, а також ринкова економіка особливо цінуються у таких країнах, як Польща або Литва. Адже ці країни змогли забезпечити значне зростання добробуту їхніх громадян.

Очільниця берлінського офісу Фонду Кербера Нора Мюллер

Особливо у країнах, які вступили до Європейського Союзу і отримують економічні переваги від цього кроку, громадяни, за даними дослідження, позитивно висловлюються про посткомуністичну трансформацію. Жителі цих країн переважно мають позитивне ставлення до членства в ЄС - таким є один з висновків опитування, у якому взяли участь майже 19 тисяч осіб.

Водночас підтримка демократичних принципів не всюди однаково сильна. "У країнах ЄС, у яких в економічному сенсі не все так добре, - на цьому тлі виділяється Болгарія - ступінь задоволеності відповідно нижчий", - пояснює Нора Мюллер.

Скепсис в Україні

З огляду на політичний та економічний розвиток дослідники констатували наявність значних регіональних відмінностей. Серед країн Центральної та Східної Європи найбільш позитивно запровадження багатопартійної системи та ринкової економіки вітають у Польщі - 85 відсотків опитаних. Такі ж високі показники дослідники зафіксували в Східній Німеччині, тобто території колишньої Німецької Демократичної Республіки. Дещо нижчий показник схвалення політичних та економічних змін після краху комунізму в Чехії (близько 80 відсотків), Словаччині (біля 70 відсотків) та Литві (70 відсотків).

Помітно нижчим цей показник є в Україні. Лише половина опитаних українців позитивно оцінює політичний та економічний лад, який прийшов на заміну соціалістичній системі. Найнижчий цей показник є в Росії. Там лише 43 відсотка опитаних позитивно оцінюють багатопартійну систему, тоді як 38 відсотків схвально ставляться до ринкової економіки.

Членство в ЄС, резюмують дослідники, відіграє у ставленні опитаних до змін у їхніх країнах значну роль, яку не варто недооцінювати.

Євросоюз діє, як магніт

"ЄС і досі притягує, як магніт, - говорить Нора Мюллер. - Перспектива вступу до ЄС і досі надає певний імпульс до реформ. І результати демонструють, що задоволення людей зростає, якщо після вступу справи в них ідуть добре, якщо економічна ситуація покращилася".

Якщо взяти населення Східної Європи загалом, незалежно від приналежності до ЄС, то вимальовується дещо інше ставлення до розвитку останніх 30 років. Так, 65 відсотків опитаних вважають, що рівень освіти за цей період покращав. Приблизно така ж кількість вважає, що рівень життя став вищим. Що ж стосується інших життєвих сфер, то ставлення опитаних більш стримане: правова система, система охорони здоров'я, а також "сімейні цінності", на думку 40 відсотків опитаних, за останні 30 років зазнали не настільки позитивних змін.

Стереотипи в голові

Розчарування через втрату так званих "сімейних цінностей" у деяких країнах супроводжується несприйняттям альтернативних поглядів на життя. Так, донині існує велика відмінність між Східною та Західною Європою в питання ставлення до гомосексуальності. "В окремих країнах політичні партії, які перебувають при владі, намагаються використати в своїх інтересах питання традиційних сімейних цінностей, - каже Мюллер. - Звичайно це віддзеркалює і суспільна дискусія". 

Однак, на її думку, це не означає, що у східноєвропейських країнах немає прогресивних сил. "Навіть навпаки. Там також є багато людей, які, наприклад, виступають за права гомосексуалів", - констатував Мюллер.

Незалежно від географічної приналежності, деякі демократичні принципи викликають більше схвалення, ніж інші. "Переважна більшість, як правило, вважає важливими чесну систему правосуддя і рівні права обох статей, - зазначають автори дослідження. - Підтримка ж свободи віросповідання і свободи дій груп громадянського суспільства  у деяких випадках навпаки нижча".

За даними дослідження, найважливішим для опитаних є функціонування правової держави, свободи слова та вільних виборів.

Загалом автори дослідження констатують позитивний образ Європи через 30 років після падіння залізної завіси. Принаймні громадяни більшості європейських країн, які взяли участь в опитуванні, дивляться в майбутнє якщо й без підкресленого ентузіазму, але зі стриманим оптимізмом.

"У країнах Центральної та Східної Європи багато людей дуже позитивно налаштовані стосовно майбутніх зв'язків їхніх країн з іншими європейцями", - додає Мюллер. За її словами, громадяни цих країн з оптимізмом дивляться у майбутнє, у якому, на їхню думку, не буде значних потрясінь і конфліктів.