28 липня, президент нарешті видав указ про присудження найвищої офіційної творчої відзнаки України – Національної премії імені Тараса Шевченка. Шлях від оголошення лауреатів Шевченківським комітетом до президентського підпису під документом про їхнє нагородження зайняв довгих чотири місяці – вперше за історію незалежної України премію не вручили до дня народження поета.
Хоча 9 березня цього року президентський указ з лауреатами так і не з'явився на сайті голови держави, за кілька днів, 11 березня, Шевченківський комітет оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року в частині категорій. Тоді повідомили, що визначили переможців у п'яти номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Музичне мистецтво", "Кіномистецтво". Ще в двох номінаціях – "Театральне мистецтво" та "Візуальні мистецтва" – переможців не оголосили.
Відтоді прізвища лауреатів Шевченківської премії 2023 були відомі, одна указ так і не з'являвся. За цей час у відставку пішов голова комітету Юрій Макаров, а за ним – і весь склад комітету. У травні Зеленський призначив головою комітету ексміністра культури Євгена Нищука. В середині червня новий голова анонсував вихід найближчими днями президентського указу з іменами лауреатів Шевченківської премії за 2023 рік. Зрештою цей документ з'явився майже через півтора місяці – 28 липня.
Нову номінацію "За внесок у перемогу", через яку і розпалився скандал, вирішили вручити наступного року. У червні Нищук казав, що від цієї ідеї поки що відмовились.
Хто і за що отримав Шевченківську премію 2023?
"Література"
У цій номінації премією відзначили поетесу, перекладачку, авторку поетичних збірок і прозових творів, лавреатку конкурсів "Гранослов" та "Привітання життя" імені Богдана-Ігоря Антонича, премій "Книга року ВВС – 2017" та "ЛітАкцент Року" (2019) Катерину Калитко.
Калитко відзначили за збірку поезій "Орден мовчальниць", що вийшла 2021 року у видавництві Meridian Czernowitz. У своїй книзі авторка досліджує роль стереотипів у житті жінок, наголошує на важливості самопізнання та самовизначення.
"Що ж, тепер офіційно. Маю за велику честь премію моєї держави з іменем головного національного поета. Особливо тому, що вона за поезію. Маю за гостре й непросте, ні з чим не порівнюване щастя свій вибір бути поеткою в Україні саме зараз, всередині цього часу. Ні на що не проміняю", – відреагувала на своє нагородження Калитко.
"Літературознавство і мистецтвознавство"
Тут переможцем став критик і письменник-фантаст Михайло Назаренко. Він є автором низки праць, присвячених прозі, рецепції життя і творчості Тараса Шевченка та науковим консультантом документального фільму Сергія Проскурні "Тарас Шевченко. Ідентифікація". Доцент кафедри східно-слов'янської (колись російської) філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Шевченківську премію Назаренкові присудили за книжку "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792-1883", що вийшла у видавництві Laurus 2021 року. За цю ж антологію у 2022 році здобув премію "Книжка року" в номінації "Хрестоматія. Літературознавство / критика".
Назаренко також поділився новиною в своєму Facebook, опублікувавши фрагмент указу зі своїм прізвищем.
"Публіцистика і журналістика"
Журналіст, публіцист, телеведучий Віталій Портников нагороджений Шевченківською премією за "публіцистичні статті та виступи останніх років".
Хоча сам журналіст поки що не відреагував на оголошення лауреатів Шевченківки, під його останнім дописом у Facebook підписники залишають привітання, а також звертають увагу, що в указі його прізвище вказане з помилкою: "Портніков", а не "Портников".
"Музичне мистецтво"
У цій номінації премію присудили учасникам київського гурту стародавньої музики "Хорея Козацька" – Тарасу Компаніченку, Максиму Бережнюку, Северину Данилейку, Ярославу Криськові, Сергієві Охрімчуку.
Гурт виконує пісні різних епох (від пізнього середньовіччя до кінця ХХ століття) та жанрів (думи, історичні, героїчні та повстанські пісні, гімни, псалми, канти, духовні концерти). Шевченківською премією музикантів відзначили за альбом "Пісні Української революції", що був присвячений 100-річчю Української революції та вийшов у 2019 році.
Авторами більшості пісень з альбому є класики української літератури: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська тощо. Серед композиторів – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.
"Кіномистецтво"
Цьогоріч серед українських кінематографістів відзначили письменницю, сценаристку, кінорежисерку Ірину Цілик. Вона також є авторкою поетичних збірок та дитячих видань. Учасниця літературних фестивалів і культурних заходів в Україні та за межами.
Цілик відзначили за її режисерський дебют – документальну стрічку "Земля блакитна, ніби апельсин". Цей фільм, що розповідає про родину, яка живе в "червоній зоні" Донбасу, де який рік поспіль триває війна, розв'язана Росією, мав світову прем'єру на американському кінофестивалі Sundance. Тут робота Цілик отримала нагороду за найкращу режисуру. Європейська прем'єра відбулася на Берлінале у програмі Generation 14+, українська – на фестивалі Docudays, де фільм отримав дві нагороди.
"Отже, указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року підписано. Я вже писала раніше, Шевченківська премія – це для мене велика честь. Але я хочу також повідомити про те, як планую вчинити із грошовою винагородою. Кіно - це командна гра. Тому в цьому випадку мені хочеться розділити винагороду між ключовими гравцями української команди, а також героями стрічки "Земля блакитна, ніби апельсин". Для мене важливо також, що серед цих людей є двоє військових ЗСУ, вимушені переселенці, мама, що сама виховує маленьку дитину... Сама я планую задонатити на потреби медиків і на дрони (мої улюблені варіанти)", – прокоментувала свою перемогу Цілик.
| 
