|
Інститут майбутнього дослідив, як повномасштабна війна вплинула на читання книг українцями
Так, 72% респондентів зазначили, що до повномасштабної війни читали паперові, електронні книги, або слухали аудіо-книги. Також до практик читання до повномасштабного вторгнення у більшості респондентів входили короткі новинні огляди у різних інтернет-джерелах (включаючи соціальні мережі) (79%) та оглядові статті у різних інтернет-джерелах (64%).
75% з тих респондентів, які читали до повномасштабної війни, відмічали, що читали саме паперові книги, 60% – електронні, 31% – слухали аудіокниги.
39% з усіх респондентів зазначили, що у перші весняні місяці вторгнення зовсім не читали книжок. 18% учасників опитування відмічали, що практики читання книг у перші місяці повномасштабної війни не змінилися, 17% – що війна змусила їх читати більше (або почати читати), 15% – зрідка відкривали улюблені книжки з метою стабілізації психіки, 6% – продовжили читати професійну літературу, 5% – змінили тематику/напрямок кн
79% тих респондентів, які зовсім не читали книги у перші місяці повномасштабного вторгнення, зазначали, що переключилися на перегляд коротких новин в інтернеті та соціальних мережах. Ще по 24% респондентів відмічали, що читали аналітичні статті, або статті за різними темами у інтернет-джерелах.
49% респондентів зазначали, що читання – це спосіб зберегти себе, особливо під час війни, ще 42% – читання вчить ухвалювати кращі рішення, навіть у тяжких обставинах, тому необхідно розвивати цю навичку. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури. При цьому 27% опитаних зазначали, що під час війни не до книжок та довгих текстів.
42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% – не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.
Паперові книги впродовж останнього року купували 46% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
14,4% – до 200 грн.,
17,8% – 201-500 грн.,
9% – 501-1 000 грн.,
4,8% – більше 1000 грн..
Електронні книги впродовж останнього року купували біля 17% опитаних, структура середніх витрат на місяць наступна:
8,5% – до 200 грн.,
5% – 201-500 грн.,
1,9% – 501-1000 грн.,
1,4% – більше 1000 грн.
Аудіо-книги впродовж останнього року купували біля 13% респондентів, структура середніх витрат на місяць наступна:
7,2% – до 200 грн.,
3,4% – 201-500 грн.,
1,2% – 501-1000 грн.,
1,1% – більше 1000 грн..
Топ-5 тем/напрямів книг серед читачів до повномасштабного вторгнення:
художня література (65%),
професійна література (38%),
медицина/здоров’я/краса (33%),
психологічний напрямок (32%),
історична /біографічна /мемуарна тематика загалом (30%).
Після початку повномасштабного вторгнення вподобання читачів дещо змінилися та популярності набули нові теми/напрямки книг, а саме:
Опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі – до 24 лютого 2022 року 18%, після – 42%.
Публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 32%.
Історія України від давнини до сьогодні – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 31%.
До 24 лютого 2022 року 30% респондентів з різною частотою відвідували бібліотеки, а після 24 лютого – 19%.
Топ-7 основних тем статей, які респонденти читають після початку повномасштабної війни:
Описи і аналіз військових подій, що відбувалися у світі (52%),
Публіцистика і аналіз поточних соціально-політичних подій (34%),
Історія України від давнини до сьогодні включно (33%),
Медицина, здоров’я, краса (27%),
Психологічні статті (24%),
Історичні, біографічні в цілому (23%),
Художні, розважальні статті (включно з матеріалами про хобі, інтереси та статті для дітей) (20%).
Серед авторів, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності, частіше за інших згадували Т. Шевченка, Л. Костенко, С. Жадана, Дж. Орвелла.
Серед нових/молодих авторів, яких респонденти відкрили для себе протягом останнього року, частіше за інших згадували С. Жадана, М. Кідрука, С. Андрухович та О. Забужко.
| 
