"Ми не були народжені, щоб читати. Люди винайшли читання лише кілька тисячоліть тому. Але воно змінило наш мозок, свідомість й спричинило інтелектуальну еволюцію", – твердить нейробіологиня Меріенн Вульф.
Сьогодні розуміти це особливо важливо, тому що розвиток цифрових технологій глибоко змінив наше уявлення про читання, а також те, як ми споживаємо інформацію.
Сьогодні ми читаємо більше, ніж будь-коли раніше. У середньому близько 100 тисяч слів на день. Але більшість з них надходять з екранів мобільних і комп'ютерів.
І ці зміни турбують вчених, зокрема й тому, що перетворення нової інформації на знання вимагає певних мозкових процесів й навичок, як-от абстрактного мислення. А цього часто бракує під час "цифрового" читання.
Це не просто позбавляє нас уваги, це змінює мислення і устрій мозку, кажуть науковці.
Історія читання
На відміну від мовлення, зору й мислення, людина не має генетичних навичок читання.
Якщо дитина у будь-якій точці світу опиняється в середовищі, де розмовляють, її мовлення активізується природним чином.
З читанням все інакше. Воно передбачає вивчення певного символічного коду, як візуального, так і вербального.
"Історія читання налічує 6 000 років. Це не так багато для історії людства. – розповідає Вульф. – Все почалося з того, що ми просто відмічали, скільки келихів вина випили, скільки овець продали. А з появою алфавітів з'явився ефективний спосіб зберігання та обміну знаннями".
Читання – це набутий набір навичок, який в буквальному сенсі змінює мозок, підкреслює нейробіологиня.
Воно допомагає утворювати нові зв'язки між ділянками мозку, що відповідають за зір, мовлення, мислення та емоції.
"Кожна людина, яка вчиться читати, створює нові нейронні зв'язки. А це відкриває двері в абсолютно новий світ", – зазначає Вульф.
Користь від читання
"Читання дарує три магічні речі: творчість, інтелект та емпатію", – додає Крессида Ковелл, дитяча письменниця й авторка серії книг "Як приручити дракона".
"Читання заради задоволення – один з ключових елементів фінансового успіху вже у дорослому житті. У дитини, що читає, потім більше шансів не потрапити до в'язниці, брати участь у виборах, мати власний будинок".
"Читання – це не просто розвага, а й лікувальний засіб, що має багато терапевтичних переваг, – вказує бібліотерапевтка Елла Бертоуд. – За книгою ваш мозок входить у медитативний стан, який сповільнює серцебиття, заспокоює і зменшує тривогу".
Для неї, наприклад, роман Нікоса Казандзакіса "Грек Зорба" працює як засіб проти "клаустрофобії, гніву та виснаження".
Втім, лікування читанням практикують з давніх часів.
У Стародавній Греції на дверях бібліотек висіли таблички "Ліки для душі".
Кажуть, Аристофан пропонував читати його комедії для виправлення злочинців, а Піфагор лікувався й лікував інших віршами.
У XIX столітті психіатри прописували своїм пацієнтам різні книжки – від Біблії до літератури про подорожі та текстів стародавніми мовами.
В 1941 році термін "бібліотерапія" офіційно фіксують у медичному словнику Дорленда (Dorland's Illustrated Medical Dictionary).
Пізніші дослідження довели, що читання розвиває аналітичне й критичне мислення.
Художня література, зокрема, перетворює читачів на більш соціальних й емпатійних людей.
Романи, своєю чергою, можуть інформувати й мотивувати, короткі оповідання заспокоюють, а поезія стимулює ділянки мозку, пов'язані з пам'яттю.
Багато з цих переваг, однак, залежать від глибини читання.
Аналітичне мислення
"Коли ми читаємо на поверхневому рівні, то просто отримуємо інформацію. Коли ж заглиблюємось, то вмикаємо значно більшу частину кори головного мозку", – пояснює Меріенн Вульф.
"Глибоке читання стимулює нас до аналізу, аналогій, емпатії та висновків".
У своїй книжці "Пруст і кальмар. Нейробіологія читання" вона пише: "Коли дитина переходить від складів до швидкого читання, в її мозку змінюється комунікація між нейронами".
"Оскільки часу й енергії мозку витрачається менше, людина, яка швидко читає, краще інтегрує свої почуття й думки у власний досвід. А мозок може мислити глибше, ніж раніше".
Цифрові технології
Читання змінює наш мозок, але змінюється й те, що і як ми читаємо.
Вже зараз занурення в текст – задоволення, доступне не кожному. Коли востаннє ви читали книжку, не відволікаючись на смартфон?
"На одному тексті я затримуюся буквально на кілька секунд, – навіть не хвилин, – і так по колу", – розповідає Клер Хендбовскі, 35-річна випускниця факультету креативного письма American University.
Нейробіологів такі випадки непокоять дедалі більше.
Схоже, люди освоїли новий спосіб читання завдяки безперервному потоку інформації в інтернеті.
Такий альтернативний спосіб "сканування тексту" почав конкурувати з традиційним осмисленим читанням.
"Ми з'ясували, що існує так звана екранна неповноцінність", – підкреслює Анна Манген з E-READ (Evolution of Reading in the Age of Digitisation).
"Є багато речей, які можна однаково добре читати на смартфоні, наприклад, короткі новини, але коли йдеться про щось когнітивно чи емоційно складне, читання з екрана призводить до гіршого розуміння прочитаного, ніж читання на папері", – зазначає вона.
Меріенн Вольф додає, що "насправді важливим є не тільки що і скільки ми читаємо, а й те, як ми читаємо".
"Гігантський обсяг [інформації, доступної на цифрових платформах] має негативний вплив, оскільки стимулює "поверхневе" читання".
Формуються нові нейронні зв'язки. І якщо ми не будемо тренувати навички глибокого читання, то зрештою можемо втратити здатність розуміти складніший контент і, можливо, захоплюватися прочитаним й використовувати свою уяву.
| 
