7 липня в Бонні, в рамках щорічної міжнародної конференції Global Media Forum (GMF), яку організовує німецька медіакомпанія Deutsche Welle, була вручена традиційна премія DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award). У 2025 році цю нагороду отримала Тамар Кінцурашвілі з Грузії.
Коли у 1991 році Грузія проголосила незалежність, журналістка Кінцурашвілі вже знала, що в майбутньому буде активно боротися за демократію. "Перебуваючи у складі Радянського Союзу, ми не мали права голосу й були залежними від тоталітарної системи, – згадує вона в інтерв’ю DW. – Але в демократичній державі громадяни повинні контролювати владу, щоб зберегти нашу свободу. Медіа несуть особливу відповідальність за дотримання принципу поділу влади".
Лімбурґ: Зусилля Кінцурашвілі надзвичайно важливі для свободи преси
Сьогодні 55-річна Кінцурашвілі є виконавчою директоркою неурядового Фонду розвитку медіа, що працює в Тбілісі, та займається захистом прав і свобод людини, а також проводить семінари з фактчекінгу й боротьби з мовою ненависті.
Фонд стикається з дедалі більшими труднощами - у ситуації, коли політичний режим у Грузії, за оцінками низки спостерігачів, стає дедалі репресивнішим.
DW Кінцурашвілі премією "За свободу слова" за її самовіддану діяльність на благо свободи преси.ьЦя премія вручається журналістам і правозахисникам із 2015 року, аби привернути увагу до проблем свободи преси та тривожної ситуації з правами людини в багатьох регіонах світу.
Генеральний директор DW Петер Лімбурґ (Peter Limbourg), оголошуючи ім'я лауреатки, підкреслив, що Кінцурашвілі отримує нагороду за рішучу боротьбу з дезінформацією в Грузії.
"Зусилля Кінцурашвілі щодо протидії внутрішній і міжнародній пропаганді надзвичайно важливі для свободи преси, свободи висловлювань і довіри до незалежних ЗМІ. Нині Грузія стоїть на роздоріжжі: у парламенті немає активної опозиції, процес вступу до ЄС заморожений, ухвалені авторитарні закони про медіа, які нам уже відомі з прикладу Росії", – зазначив Лімбурґ.
Тиск з боку влади посилюється – і на саму Кінцурашвілі
Кінцурашвілі зізнається, що сьогодні відчуває в Грузії більшу небезпеку, ніж будь-коли: "Уряд щодня вигадує щось нове, щоби завадити нам працювати".
Правляча партія "Грузинська мрія", яка перебуває при владі з 2012 року й багатьма сприймається як проросійська, провела через парламент закон "Про прозорість іноземного впливу". Він набув чинності в червні 2024 року. Відповідно до нього, грузинські некомерційні організації та медіа, які отримують понад 20 відсотків фінансування з-за кордону, мають зареєструватися як такі, що представляють іноземні інтереси. У разі відмови на них чекає штраф. Критики називають цей закон аналогом російського закону "про іноземних агентів".
У квітні парламент Грузії ухвалив у третьому читанні законопроєкт – переклад американського закону про іноземних агентів від 1938 року. Він охоплює не лише неурядові організації, онлайн-медіа й мовників, а вже й фізичних осіб.
Фонд розвитку медіа Кінцурашвілі повністю фінансується з-за кордону. Попри це, він відмовляється реєструватися як організація, що представляє іноземні інтереси. "Мета нового закону – підірвати довіру до нашої роботи, – переконана Кінцурашвілі. – Для ухвалення правильних рішень потрібна достовірна інформація. Саме так працює демократія".
Минулого року, протестуючи проти цього закону, тисячі грузин виходили на вулиці. Рішення уряду призупинити процес вступу до Європейського Союзу після критики з боку Брюсселя в листопаді 2023 року лише підлило олії у вогонь. Грузія отримала статус кандидата лише рік тому. Демонстрації проти авторитарного курсу влади тривають і досі. За даними опозиції, влада ще більше обмежила свободу слова й зібрань.
16 квітня парламент ухвалив поправки до закону "Про гранти", згідно з якими грузинські громадські організації та медіа, що отримують закордонні гранти, зобов'язані узгоджувати їх з урядом.
Прямий тиск посилюється і на саму Кінцурашвілі. За її словами, невідомі в капюшонах кілька разів розмальовували вхід до офісу її фонду, а її саму та її колег називали "псевдоліберальними фашистами". "Нам дзвонили – навіть серед ночі – й ображали. Дзвонили моїй родині, чоловікові та доньці", – каже Кінцурашвілі.
Разом з іншими неурядовими громадськими організаціями Фонд розвитку медіа подав позов до Європейського суду з прав людини з вимогою скасування закону про іноземних агентів.
Від журналістки – до фактчекерки
Народжена у 1970 році в Цхалтубо, Кінцурашвілі в юності пережила складні часи – після розпаду Радянського Союзу в Грузії вирувала громадянська війна. Регіони Абхазія та Південна Осетія проголосили себе "незалежними республіками". Однією з небагатьох країн, які визнали їх, стала Росія у 2008 році, пізніше розмістивши там свої війська.
В останні роки існування СРСР Кінцурашвілі вивчала журналістику в Тбіліському державному університеті. З 1994 року працювала репортеркою в "Дроні" – першій незалежній газеті країни, брала інтерв'ю у таких політиків, як Едуард Шеварднадзе – президент Грузії з 1995 до 2003 року, колишній міністр закордонних справ СРСР. Згодом очолила політичний відділ і стала заступницею головного редактора.
Проходила стажування в західних ЗМІ, зокрема в агентстві Reuters у Лондоні та газеті Deseret News у Солт-Лейк-Сіті. "Це навчило мене незалежній журналістиці – адже в Грузії у нас не було такого досвіду", – згадує Кінцурашвілі. У 2005-2008 роках вона була генеральною директоркою грузинської державної телерадіокомпанії "Громадське мовлення Грузії".
З 2014 року Кінцурашвілі повністю присвятила себе боротьбі за свободу преси та поширення достовірної інформації. "Спершу фактчекінг не був необхідним – бо медіа виконували свою роботу, - каже вона. – Але з появою нових технологій кожен громадянин може поширювати інформацію, тому ми всі маємо знати, як відрізнити факти від брехні. Контроль над інформацією – це влада, і сьогодні уряди, автократи й корпорації намагаються маніпулювати громадською думкою".
Кінцурашвілі: Премія показує, що ми не самі
Понад 300 людей вже взяли участь у семінарах Фонду розвитку медіа з питань свободи преси, протидії дезінформації та мови ненависті - зокрема в межах платформи Myth Detector, заснованої у 2017 році фондом спільно з Академією DW.
Кінцурашвілі також є доценткою Державного університету Іллі Чавчавадзе в Тбілісі, де викладає етику ЗМІ та аналіз методів пропаганди.
Міжнародна підтримка, зокрема премія DW, зараз для Кінцурашвілі важлива як ніколи. Зараз вона бере участь у шестимісячній стипендіальній програмі у Франції, де регулярно зустрічається з правозахисниками з усього світу. "Премія DW дає нам відчуття, що ми не самі в боротьбі з цим репресивним урядом. І це сигнал, що наша робота важлива – для нашої країни, для кращої, демократичної Грузії".
| 
