Дідусю, а навіщо ти купував ягня? Он скільки є в нас поросят.
Ні, Івасику, свиня на жертву Богу не годиться!
А чому?
Вона для Бога нечиста. Він звелів своєму народу приносити в жертву за гріх однорічне
ягня без плямки і вади.
А хто Його народ?
Народ Його той, хто любить Його і виконує Слово Його.
А звідки Він знає, хто Його любить?
Бог дивиться на серце і бачить, хто любить, а хто лиш вдає, що любить.
Перший онук( закрив своє серце руками і каже):
«А мого не бачить!»
Бачить-бачить. Все бачить і чує. Той, хто вірить Йому, вірить Його Слову і тримає слова Його в серці своєму, а від Слова Його нічого не сховаєш.
Дідусю, ну що ви таке говорите? Хіба слово має вуха, чи очі, що воно бачить і чує?
Так написано! Що Боже Слово живе і діяльне,…і судить всі людські помисли.
А я сховаюсь!
Нема творіння, щоб сховалось від очей Його. Все відкрите перед Ним. Йому дамо звіт.
Третій онук(задумався, а тоді каже):
Дідусю, а Він знає, що я вам збрехав, що не лазив в сусідський сад за грушами?
Ну звичайно, знає.
І що я з’їв геть всі цукерки, що бабуся на завтра залишила?
Звичайно! Бог бачить, чиє серце наповнене Божим Словом, а чиє людськими вигадками.
А хіба можна відрізнити?
Звичайно. Боже Слово веде до спасіння, а людське - в погибель.
Дідусю, а ви колись бачили, щоб слово когось вело?
Діточки, Слово Боже веде до Бога. То істина! А істина – одна. Двох істин не буває!
Дідусю, а що то є істина?
Істина – то Ісус, а де нема Ісуса, там нема істини!
А де нема Ісуса?
Де нема Ісуса, там буде страшний суд. Отож вибирай, куди йти і з ким бути: з Ісусом вічно в раю, чи без Ісуса – в пеклі в вічних муках.
Дідусю, а цей страшний суд дуже страшний?
Так, мій хлопчику, дуже страшний!
Перший онук( корчить на обличчі гримасу):
Отакий, дідусю?
Такий, як у дядька Івана пес?
Ні, мої любі, набагато страшніший!
Отаки-и-и-и-й(піднявши руки), як найбільший динозавр, з отакенними зубами, як мечі, і отакенними кігтями( показує руками їх величезний розмір). Бр-р-р-р!(струснув тілом в знак страху і огиди).
Ще страшніший!
Тоді я не хочу цього страшного суду!
І я не хочу! І я не хочу!
Дідусю, а хтось все-таки піде на цей страшний суд?
Кожен сам собі вибирає, куди йому іти: до Бога, щоб мати спасіння, чи без
Бога – у вічну муку!
А як це зрозуміти?
Бог попереджає всіх: за гріх – смерть!
А от коли я виросту і побудую велику гарну церкву для Бога, або капличку, то Бог дасть мені спасіння і життя вічне?
Людина сама не може ні заробити ніякими добрими ділами, ні купити своє спасіння, бо воно дається в дар.
То хто ж тоді може мати спасіння і життя вічне?
Бог, по своїй великій любові і милості дарує людині спасіння по вірі в Євангелію Ісуса Христа. Спасіння і життя вічне куплено для нас Самим Богом!
Я вірю, дідусю. А що ще мені треба зробити?
Покликати те, єдине Ім’я під небом, яким людина може спастись!
А яке ж то ім’я?
То Ім’я Ісуса – Сина Божого! Хто кличе Господа Ісуса і кається в своїх гріхах – залишає їх, то Бог прощає і милує – дарує спасіння!
у Вас 
