МерКаба

Вже не стало

Любовних прелюдій,

Терпсихора пішла…

Заспокоїлось море

Реальних ілюзій.

Повернулась… Від подиву

Серце наповнила жовч.

Захлинався, судомило,

Підійшов і торкнувся мовчКИнуло в жар… Страшну канонаду

Почув вздовж опалих крил.

Ми зливались в МерКабу,

В амулет на затерплій шиї,

Ми пізнали МерКабу,

Начхавши на гул потойбічних

Сил… І тепер

Сторонами в едем,

А кутами в тартар,

Тільки вдвох ми підем

В мар… Мар…

Марево,

Де

Не буде

Нікого

Ні. Ні. Ніколи…

Облизавши ребро піраміди,

Ми покинемо наші сліди.

І скуштуєм обмеженість світу

В поцілунку з відтінком