Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 22.11.2024, 12:46

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 22

Гостей: 22

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Свята православної церкви [158]

Свята християнської православної церкви

Події православного життя [46]

Події, які стосуються православних церков

Православні традиції [2]

Православна поезія та проза [376]

Твори тільки релігійного змісту

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Православна віра	Православна поезія та проза

Різдвяні Свята (акровірш)

Радіють стежки і дороги.

Ісус Христос у гості йде.

З’їде родина і всі з Богом

До столу стануть. Все вже є.

Вареників смак у кімнаті.

Яличка теплим світлом б’є.

На столі обрус, сіно в хаті

І з просфоркою батько йде...

Сніжинки на вікно сідають.

Веселиться уся рідня,

Яка несла зі свого краю

Традицію, що весь час жива.

А дітям нести її далі.

17.12.2011р.

Додав: Szlachtycz (19.12.2011) | Автор: © Василь Шляхтич

Розміщено на сторінці: Вірші про друзів, Православна поезія та проза, Шляхтич Василь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 6065 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 InhearT • 22:38, 19.12.2011 [Лінк на твір] дуже святково і щиро... згадую час, коли на зимові свята і моя родина вся збиралась довкола столу.. але з кожним роком за столом все менше людей... 0Спам 2 Szlachtycz • 23:31, 19.12.2011 [Лінк на твір] Дякую за слово. Майже в кожній родині хтось іде у вічність. Але, приходять нові люди з нових сімей і нам треба робити все, щоб НАШЕ було живим. Того Вам бажаю. З повагою Василь Шляхтич 0Спам 3 Did • 00:25, 20.12.2011 [Лінк на твір] Коли є такі батьки, як Ви, пане Василю, то за моральність дітей можна не турбуватися. 0Спам 5 Szlachtycz • 00:44, 20.12.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, Пане Вікторе за зрозуміння. Вам треба знати, що в чужині. а особливо в Польщі колись своє рідне не легко було континуовати. Якщо батьки були байдужими взглядом своїх дітей, пропали діти. А і батьки вже пропадають. Завмирає корінь нашого рідного на чужій землі. Це дійсність. Мені вдалося виховати синів на своїх патріотів. Бачу, що і вони нині сіють зеренце любові до рідного. Того всім Вам в Україні і всім нашим людям в чужині бажаю. Нам всім тільки з Богом! З повагою до Вас Василь Шляхтич 0Спам 4 metman17L • 00:29, 20.12.2011 [Лінк на твір] Гарно, святково. Згадалося дитинство. Так, пане Василю.Великим духовним надбанням є ці наші традиції. Як зіницю ока маємо їх берегти. Адже це місточки нашого спілкування з Господом. Зруйнуємо - загинемо, бо хто тоді порятує. 0Спам 6 Szlachtycz • 00:55, 20.12.2011 [Лінк на твір] Нам плекати своє рідне. Воно мов щоденний ХЛІБ. В ньому наша віра й гідність На століття, не на рік. Дуже дякую Вам за слово Ване Василю. Бачу, що в більшості наші думки ідуть тим самим шляхом, ШЛЯХОМ БОЖИМ. Дай Боже щоб і так було. З повагою Василь Шляхтич 0Спам 7 lyu4450 • 10:23, 20.12.2011 [Лінк на твір] Ви в даті помилку зробили,здається)))2012 рік ще не настав) 0Спам 8 Szlachtycz • 18:49, 20.12.2011 [Лінк на твір] Щиро дякую Вам, Пані Любо за зауваження. Вже виправив. З повагою до Вас Василь Шляхтич

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі