Скінчились літні дні, минула осінь
І знову повертається у душу сум.
Та в пам"яті моїй залишився назавжди
Той час, що подарований нам був. Погляну у вікно-там заметіль ширяє,
Й регоче гучним голосом зима,
А в білій шубі самота гуляє,
І плакати почне моя душа... І стану я! Розкину руки-крила,
І полетить вона в небесну даль,
І знайде те, що вже давно хотіла,
І скине ті окови, що скував їй жаль.
| 
у Вас 
0
