Політ
Скінчились літні дні, минула осінь І знову повертається у душу сум. Та в пам"яті моїй залишився назавжди Той час, що подарований нам був. Погляну у вікно-там заметіль ширяє, Й регоче гучним голосом зима, А в білій шубі самота гуляє, І плакати почне моя душа...
І стану я! Розкину руки-крила, І полетить вона в небесну даль, І знайде те, що вже давно хотіла, І скине ті окови, що скував їй жаль.
Додав: Lyasyal (04.11.2008)
| Автор: © Ляна
Розміщено на сторінці : Поезія Ляна
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2208 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА