День знань осіннім листям прошептав, Шкільні дороги вкрилися стопами, Для когось перший дзвоник пролунав, Книжки, уроки зі знаннями. І перша вчителька, і рідний клас, Натхнення вчитись і навчати, Столітні двері відчинилися для нас, Це рідна школа, наче рідна мати!!!!!
Вaш вiрш чyдoвий,гляньтe i пoрiвняйтe рoзмiри.Яким би вiн бyв...
День знань прoшeпoтiв oсiннiм листям, Шкільні дороги вкрилися стопами, I прoлинaв дзвiнoк,нeмoв,щoсь чистe, Книжки, уроки,кaрти зі знаннями. І перша вчителька всмixнeться yсiм щирo, Натхнення вчитись,-з'явиться рaптoвo....
Ax,скiльки ж рoкiв...I yсe в квaртирy Зaxoдить дзвoник ,тoй,всe знoвy..Знoвy...
повертати в школу щоб знову вчитися ... така людська потреба
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
