Відпусти мене доле на волю, Все так складно, а ти відпусти. Я зумію ковтнуть ковток болю, І до розуму суть донести. Так нестерпно боротись із часом, Заспокоювать душу слізьми. І волати, ховаючись, басом, Ти минуле в дарунок візьми. Не складай все в коробку мовчання, Доле, вірою серце сповни. Ні, не хочу ковтати зітхання, Відпусти мене…так…відпусти
Вірш гарний, перші два рядки просто суперові! (Можливо, варто якось уникнути повтору "ковтнуть ковток"?... Чомусь тут спіткнулась...) Моя оцінка - "5".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
