Відпусти мене доле на волю, Все так складно, а ти відпусти. Я зумію ковтнуть ковток болю, І до розуму суть донести. Так нестерпно боротись із часом, Заспокоювать душу слізьми. І волати, ховаючись, басом, Ти минуле в дарунок візьми. Не складай все в коробку мовчання, Доле, вірою серце сповни. Ні, не хочу ковтати зітхання, Відпусти мене…так…відпусти
Вірш гарний, перші два рядки просто суперові! (Можливо, варто якось уникнути повтору "ковтнуть ковток"?... Чомусь тут спіткнулась...) Моя оцінка - "5".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
