Чого це вас, Аню, така емоційно-неврівноважена хвиля накрила (тут ні поезії, ні прози, один лиш гамір, крики, сльози). Твір цей вулканічного походження, правда, є щось і від високого мистецтва, якісь миті, над якими ви здається не допрацювали або свідомо упустили їх, піддавши свавіллю цього ритму божевілля. Взагалі, цей твір породжує двоякі почуття...
Аня, а я хочу так сказати. Вірш написаний просто бомбезно,здорово і класно.Дякую Вам за таке творіння.З повагою Володимир.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
