Мамо, рідна матінка моя,
Добра, чуйна, лагідна, вродлива,
Ніби срібна пісня солов'я
Завжди невмируща, незрадлива. Все найсокровенніше в тобі -
Перше слово, пісня колискова.
Справжній символ щастя на землі, -
Символ нескоренності й любові. Мудрості народне джерело,
Повне життєдайною снагою
Завжди у душі твоїй жило,
Ставши невід'ємним із тобою. Мамо, сива ластівка моя...
Ніби щось тріпоче у душі.
Світла, наче вранішня зоря
І сумна в зворушливій журбі. Скільки не доспала ти ночей,
Невсипуща пташка степова,
Не стуливши ні на мить очей,
Тільки б я залишилась жива... Хай твоя наснага і любов,
І натхнення, й праця невтомима
Зігрівають душу мою знов,
Щастя несучи на своїх крилах...
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.