Ходак Руслан Миколайович, народився 1979 року у м.Іршава Закарпатської області. Зараз проживаю у м.Івано-Франківськ.
КОРИДА
Плямою червоною скаче полотно, Нерви рве, розхитує, стискує воно. У хребет щось вп'ялося - муляє, болить... Щось рожеве крапає - на піску блищить.
Сонце сліпить розмахом жовто-білих крил, Вкотре підіймаюся із останніх сил, Але тілом лезо гостре скорено прийму З думкою останньою: ЗА ЩО?! Чому? чому... _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Налітай на бика! Бий його! Добивай! Не шкодуй дурну худобу, в серце піку засувай! Налітай! Налітай! Хай радіє вся торсида! В нас у місті гарне свято - в нас у місті йде корида!
КРИК
На краю світів, Де будується безмежжя, На стрімкому узбережжі Кволий вогник загорів. Іскри степом розляглись, Розлетілись, розповзлися, І у вогнище звелися, І злетіли в синю вись
На краю світів, Серед зламу всіх історій, На побоїщі теорій, Промінь світла пролетів. І рука лежить в руці, Слово - в душах, Душі - в храмах. На заповнених майданах, Мов у збудженій ріці.
Крик! Радісний крик! Кожен другий черевик В танці пилом розкидає... Крик! Мабуть так ніхто не звик - Показати всім язик Хоче, навіть, хто не має
На краю світів, Там, де сонце засинає, Де нічого не минає, Б'ють боги землі уклін...
СТРАХ
Я у вулканах плавав, Поміж зірок літав, Я цианідом довго дихав І планети продавав Я бачив страх... Я ліз вночі на скелі І звідти падав вниз, Я розривав собі живіт Та відчував кишками бриз... Я бачив страх... Я знаю страх!
Я на чужих городах Побив весь урожай, Посперед батька ліз у пекло І кричав "Не заважай!" Я бачив страх... Я купував народи, А потім продавав. Я клав на плаху свої руки І негайно ж забирав... Я бачив страх... Я сам, як страх!
Я будував в'язниці І сам у них сидів, Пірнав колись в киплячу воду, І старів, і молодів Я бачив страх... Я колупав у носі Відбійним молотком, Я кров'ю смачно напивався З материнським молоком. Я бачив страх... Я сам є страх!
ОСІНЬ-ПАСКУДА
Брудними чоботями На ламінаті хорошого настрою Слідів налишала Непрошена осінь, паскуда... Ввірвалась, налила води, Розмастила по стінах ще теплих... І байдуже, лютій, Що мій радіатор зламався, Бо знає права всі Неписані свої. Що ж - так має бути. Хай тішиться своїм приходом. А я, замотавшись в якесь Більш-менш тепле лахміття, Чекатиму інших, Більш жаданих гостей, Чий час теж настане, І настрій псувати Паскуді я свій не дозволю.
МОЯ ПЛАНЕТА (трішки видозмінено виконується гуртом "Фліт")
Сторінками ловить протяг Учорашня газета, А на фото збитий потяг І підпалена ракета Це моя планета.
В чотирьох похмурих стінах Власний світ малюю, На посічених колінах Цілий день стою я На своїй планеті.
Тут на білому папері Літери чорніють. Надруковані химери Думку розігріють Про мою планету.
Над землею гонорово Гелікоптер летить, А я хочу, щоб мені в колеса палиці не пхав, Той, хто поруч тут сидить І чорно заздрить кожну мить, А я хочу лише так, щоб уночі я добре спав.
Я не хочу світла сонця, Вітру не бажаю. Я шукаю лише спокій, Лиш себе кохаю... І свою планету!
|