Глянцеві обличчя Пікассо розмалював
Налаштовану на хвилю усмішку подарував
Поцілунки кислотою роз’їдають
Й отрутою все людське підміняють Фальш ковтнула без утробну правду
Тихесенько провівши підлу зраду
Безцеремонно загнано її в щілину
Лиш подих чути крізь шпарину Нап’ялено на живу плоть гримаси
Гріхи ховають за чернечі ряси
Здоровий глузд відправлено у божевільню –
Середньовічну смертну скотобійню І хробаки поволі серце споживають
Виделки та ножі по етикету розкладають
Ця церемонія пройде врочисто
Із притаманною помпезністю та пишно Меню складають кулінарні забаганки:
Філе з чеснот й моральні запіканки
А на десерт – морозиво із честі
Такого не знайдеш на жоднім перехресті Страшних розмахів набрали жнива
І все оце – без вмілого радянського серпа
Наскрізь пройнята жахом чистка –
Чекайте, скоро прийде звістка!
| 
та
у Вас