Хотіла б я про Слово все сказати, Не знаю лиш: з чого мені почати? Мабуть, почну, що Слово є та сила, Що з нас колись Людину сотворила. А й справді, Слово може навіть вбити, А може, наче сонце, обігріти. Воно на подвиги нас часто надихає, Але й у прірву деколи штовхає. Воно – мов лікар, нам лікує рани, Та вміє легко ввести і в оману. Воно надію може в нас вселяти, Або ж останню віру відібрати. Лиш Слово може істину донести, Від нього можем духом ми воскрести. Але воно – і зброя дуже грізна: Скосити може, наче меч залізний. Як добре Слово – хочеться нам жити, Ми прагнемо всі гори покорити. Коли з коханих вуст воно злітає – Святе бажання душу окриляє!...
Дякую за вичерпний коментар. Нехай лунає слово, істини і правди Краси, кохання, щастя і добра Квітни мово, принось радість завжди Борись поки живеш проти зла. Тобто, нехай слово служить лише для добрих цілей і ніколи не виступає як жорстока і безжалісна зброя.
Спасибі вам Миколо за підтримку Це старий вірш, форма кульгає, але зміст великий - саме тому я його і не редагую..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
