Подай мені, Боже, сім крилець, Сім нездоланних щитів!- Я стану, мов воїн-провидець. Я зрину в аорти світів. Я серцем перекачаю Молитви незгасний вогонь: Сини, щоб не знали одчаю! Зима- не торкнулася донь! Подай їм сім стежок правдивих І світла в життєвім путі! Кохання їм, сонця їм, милих, І чисту сльозу в каятті! Мені ж, Боже, віри такої, Котра тільки є у дитинства! Я -ангел любові палкої! Мій знак на Землі-"Материнство"...!
Всім дякую за увагу до вірша, за таку теплу оцінку до нього. Щодо ритміки, то погоджуюся з Алою- є маленький огріх, але я там це свідомо допустила ( як виняток).
Дякую Вам, Василю! Цей вірш мені дуже дорогий, бо присвятила його своім дітям. Вірш створено на пориві материнського побажання і молитви- хочеться щоб саме так і було все, як там висвітлено.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Щодо ритміки, то погоджуюся з Алою- є маленький огріх, але я там це свідомо допустила ( як виняток). 
